Попереду у Гаррі Поттера четвертий рік навчання у Гоґвортській школі чарів і чаклунства, на яку несподівано насувається дивовижна подія - Тричаклунський турнір. І, на жаль, не лише він...

Ніхто й не сподівався, що п'ятий рік навчання у Гогвортсі буде для Гаррі та його друзів легкою прогулянкою. Проте запровадження в школі посади Верховного інквізитора ще більше все ускладнило...

Пригоди Гаррі Поттера тривають. Разом з Роном і Герміоною, своїми найкращими друзями, він уже третій рік навчається у Гоґвортській школі чарівників. На Гаррі насувається страшенна небезпека; усі про це знають, але ніхто не в змозі допомогти...

Відірвавшись від комп'ютерів телеекранів, сотні мільйонів дітей та дорослих у всьому світі ЗНОВУ ЧИТАЮТЬ! Казка про хлопчика-чарівника Гаррі Поттера зачарувала всю планету...

«Казки барда Бідла» («The Tales of Beedle the Bard») безпосередньо пов'язані з книгами про Гаррі Поттера. Це п'ять абсолютно несхожих казкових історій, читання яких викликає то захоплення, то сміх, а то й тривожне відчуття смертельної загрози. І маґлам, і чарівникам буде вельми цікаво ознайомитися з коментарями Албуса Дамблдора, у яких він ділиться невідомою досі

Третій том містить завершальну частину роману, в котрій дія відбувається напередодні возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною.

1999 року видавництво «Критика» першим в Україні перевидало два романи одного з найвизначніших українських прозаїків XX століття В. Домонтовича (Віктора Петрова, 1894—1969) — «Доктор Серафікус» і «Без ґрунту». За результатами опитування кількох сот експертів, що його провів Центр рейтинґових досліджень «Еліт-профі», цю книжку визнано (в номінації художня література)

Широковідомий твір присвячений життю й діяльності видатного казахського поета-просвітителя Абая Кунанбаева (1845–1904). Письменник подає широку панораму життя казахського народу кінця XIX — початку XX ст. Роман удостоєний Ленінської премії.

В. Г. Короленко написав багато прекрасних творів, одним з перших була повість «У поганому товаристві» (1885). Невдовзі з невеликими скороченнями її надрукували для дітей за назвою «Діти підземелля». Це твір про дитячу дружбу, про життя бідняків у царській Росії.

Є легенда про пташку, що співає лише раз у житті, співає милозвучніше за будь-яку істоту на всій землі. Щойно покинувши гніздо, ця пташина шукає тернину і не заспокоїться, аж поки не знайде. А потім, співаючи серед нещадно гострих гілок, врешті-решт наштрикується на найдовшу та найгострішу колючку. Помираючи, вона долає біль і своїм співом перевершує жайворонка та