У день святого Валентина Дафна зустрічає дивного незнайомця. Він пропонує молодій жінці за одну годину здійснити її найтаємніше бажання. Чи повірить вона в магію та, чи ризикне зробити крок за незнайомцем в інший світ? Можна читати як однотомник, так і як доповнення до дилогії "Готель Світів". Події в оповіданні відбуваються до подій в основних книгах циклу.

Студент Петро готується зіграти роль Тараса Бульби в аматорській виставі, а який козак без коня, шаблі та люльки? Тож для кращого входження в образ режисер дарує йому люльку, начебто самого Івана Сірка. Легендарного кошового отамана. І ось, одного разу, вийшовши подиміти тютюном на балкон, Петро опиняється... у ХVIІ столітті. Дике поле, степ, ніч, неподалік розбили

— Ти вийдеш заміж за Яковенка, інакше нам кінець, — приголомшує мене батько. Я хочу заперечити, але не знаходжу слів, чудово знаючи, що вибору в мене немає. Віктор Яковенко, справжній син свого батька, холодний, цинічний і жорстокий. Він забрав мене, як трофей, як вподобану іграшку, зруйнував моє життя і плани. Тепер він — мій чоловік. Я ненавиджу його всім серцем і

Знов я на пляжі. І знов той самий, красень- рятівник. В нього таке тіло... ммм!. Хочеться торкнутись і не тільки... Ці великі біцепси, широка спина потужні груди, кубики на животі і чудова дупа . Я вже кілька разів, проходила ходою королеви біля нього. Нуль реакції. Та, не на ту натрапив. Сьогодні я рішуче налаштована. Заходжу в море і пливу, допливаю до буйків і

Ноут завантажився, але працювати Кірі категорично не хотілося. Вона запустила браузер, відкрила фейсбук і стала розсіяно гортати стрічку. От хтось з'їздив на Балі, а хтось купив "прадік"... а от і Карина Чудновська, Кірина дочка. "Карина Чудновська щаслива разом із Сергієм Кураховим…" Пальці Кіри розтислися, чашка, вислизнула, й жалісно

Їдучи на співбесіду, я й не чекала, що все закінчиться так! Потрапила в аварію, мало не збила красунчика-незнайомця, посварилась з ним... А він виявився моїм майбутнім шефом, Кирилом Ладорським. Здавалося б, про роботу можна забути! Але чоловік чомусь вважає, що в якості помічниці йому потрібна саме я. Леся Катастрофа. А це не просто прізвище, це моя суть. Тож Кирило

Робочий день нарешті завершився.Іду на парковку, до свого автомобіля. -Ліно! Ліно, зачекай.- гукає Дем ян . Не можу проігнорувати шефа, тому зупиняюсь. - Я хочу запросити тебе на вечерю. - Не варто Дем яне Дмитровичу. - Довго ти будеш мене морозити? Я ж бачу що теж тобі подобаюсь. - Ви помиляєтесь.-Брешу і роблю кілька кроків до свого авто коли бачу колишнього

— Ти хто така? — Я Марта, — протягую руку для знайомства, а у відповідь отримую лише не надто привітний погляд і демонстративно складені руки на грудях. — І надовго ти сюди, Марто? — питає хлопець. — Не знаю, мені Лев дозволив побути тут деякий час, — кажу як є. — О, то ти дівчина мого брата! — не зрозуміло чому усміхається хлопець. Але усмішка ця якась надто

-То чому ж ти забороняєш всім підходити до мене?-плачу я і торкаюсь пальцями його спини. Хлопець різко обертається і перехоплює мою руку, підтягнувши до себе. -Бо я не дозволю тобі бути щасливою, поки боляче мені.-гарчить він і відштовхує моє тіло від себе. Знову...-Я маю нову іграшку, Керр.-швидко продовжує Тернер і раптом дістає з-за спини пістолет, наставляючи на

Є речі які знають абсолютно всі: магії не існує, відьом також, так само як і некромантів та різної чортівні. Але все виявилось навпаки. Варто тільки придивитися, як раптом виявляється що бабуся відьма у бородатому поколінні, наполегливий шанувальник взагалі невідомо хто і що йому від тебе потрібно - чи вбити, чи допомогти. Все надто схоже на страшну казку? Ось тільки