Про сердечні болі за коханью

Головна героїня сидить на пляжі, заглибившись у спогади та роздуми про своє життя. Здається, вона намагається знайти спокій, проте її внутрішній світ захоплений порожнечею, що, як тінь, постійно переслідує її. До неї підходить незнайома жінка, що також прийшла на пляж, щоб заспокоїти свою душу. Вони обмінюються короткими, але змістовними розмовами, й через кілька

Вони йшли довгим коридором, освітленим м'яким білим світлом. Ліка крадькома глянула на нього. Високий, підтягнутий, плечі широкі. Відразу видно – чоловік стежить за собою. Його впевненість у рухах, легка постава, навіть цей холодний погляд — усе це чомусь дратувало її і… притягувало. "Ну звичайно," - подумки пирхнула Ліка. — "Гарний, харизматичний і,

У старовинній лавці антикваріату головна героїня знаходить незвичайного фарфорового ангела для прикраси своєї ялинки. Але як тільки вона приносить його додому, починають відбуватися дивні речі: подарунки зникають, гірлянди перегорають, а її кіт поводиться так, ніби бачить когось невидимого. Виявляється, ангел належав одній стародавній відьмі, і його треба

❤️ Найменше в житті мені хотілось мати справу з чаклунами. Вони пихаті та зарозумілі. І завжди псують мені життя. Проте так вже вийшло, що я трошки погарячкувала і через це влипла. Дуже влипла. Що тепер робити, якщо я опинилась серед чаклунів? А твоя звична академія – тепер лише для них? До всього, мені ще й доведеться взяти участь у щорічному королівському магічному

Я ніколи більше не повірю у любов та дружбу.Для мене це вимерлий вид щастя, якого я більше ніколи не зустріну. Він обіцяв мені повернутися,і дотримав слова.Тепер він сидіть поблизу мене за святковим столом, разом із моєю колишньою подругою,яка тепер його наречена.

Нам завжди кажуть, що ми вільні люди, ми можемо казати що хочемо, слухати що хочемо, читати що хочемо. Але насправді це не так. Кожного дня нам диктують що казати. Сьогодні я кажу це, тому що я в такому колі спілкування, завтра кажу зовсім інше, бо я в іншому колі спілкування і в результаті я не знаю, де справжній я. І чи я існую. Кожного дня я відчуваю сором за

Це медитативна літературна мініатюра про покинутий дім, що зберігає у своїх стінах спогади про життя, яке колись у ньому вирувало. Через деталі минулого й роздуми про сенс існування твір підводить до питання: чи важливі мета й досягнення, якщо головне — саме переживання життя?

Талановита, але поки невідома художниця Селена живе у Парижі та працює реставратором у Луврі. Однієї весняної ночі в її квартирі пролунав дивний телефонний дзвінок, який назавжди змінив її життя. Невинна розмова між головною героїнею і незнайомим чоловіком, який, правду кажучи, просто помилився номером, поступово переросла у міцну прив’язаність. Вони мешкають в

Збірка невеликих розповідей про любов, містику і дивні ситуації.