Василь Олександрович Лисенко - Татарський острів, Василь Олександрович Лисенко

злякано поглядав на свою господарку.

— Що це гримить? — розгублено запитала дівчина. — Невже такий страшний грім? З вікон всі шибки висипалися.

Леся поглянула на блакитне небо, стиха сказала сама до себе:

— Чисте! Немає жодної хмаринки!

І вже потім помітила височенну прямовисну хмару над Татарським островом, яка все вище й вище підносилася над землею.

— Поглянь, Юрку, — вигукнула, — яка незвична і чорна хмара. Мабуть, буде страшна гроза! Хмара ще далеко від села, а грім уже лихоманить землю.

— Це не гроза, Лесю, — тихо озвався Юрко, — це партизани підірвали фашистський склад з боєприпасами на Татарському острові.

Оглавление Василь Лисенко ТАТАРСЬКИЙ ОСТРІВ Пригодницька повість СЛОВО ВІД АВТОРА Розділ перший НЕСПОДІВАНА МАНДРІВКА Розділ другий СХОВАНКА СИВОЛАПА Розділ третій НЕБЕЗПЕЧНА ЗУСТРІЧ Розділ четвертий ПОВЕРНЕННЯ ЛЮКСА Розділ п'ятий СЛІДАМИ ЧЕРВОНОЇ КРАСУНІ Розділ шостий НЕПЕРЕДБАЧЕНІ ПОДІЇ Розділ сьомий ПОЇЗДКА В СТРІЛЕЦЬКИЙ ЛІС Розділ восьмий ШЛЯХЕТСЬКЕ БОЛОТО Розділ дев'ятий ЗАГАДКА ПОЗОЛОЧЕНОЇ РАМКИ Розділ десятий ЗНОВУ У ПІДЗЕМЕЛЛІ Розділ одинадцятий РОЗМОВА В ЗОРЯНІЙ Розділ дванадцятий КРАХ КОНСУЛА Розділ тринадцятий ПОБАЧЕННЯ НА РИНКУ Розділ чотирнадцятий ЛЕЙТЕНАНТ ВЕРШИНА ДОПОВІДАЄ Розділ п'ятнадцятий НЕСПОДІВАНИЙ ПОЄДИНОК Розділ шістнадцятий СПОВІДЬ ШРЕДЕРА Розділ сімнадцятий ВІЗИТ ДІТМАРА Розділ вісімнадцятий СТАРИЙ ВОДОЗЛИВ Розділ дев'ятнадцятий ГРІМ НАД ОСТРОВОМ