С Осте - Дорослішання Мрійниці, С Осте

— Так, я медик в шардрасському відділі, — уточнила, відводячи погляд від келиха майбутньої свекрухи.

— Медик? Тобто ним керуєте? — перепитала Грінея Кассан, ковтаючи шипучий напій. — Еохадь, це ти її порекомендував?

Довелось опустити руку під стіл і шматувати серветку, поки Рудрайг прожував і відповів, як саме я отримала свою посаду. Ніяк не звикну, що тут він Еохадь.

— Ну звісно, вибач, за дивне питання, — в поведінці Грінеї Кассан не було нічого, що б хоч трошки нагадувало вибачення. — З такою біографією без… наполегливості нікуди.

Я закусила щоку, щоб змовчати. Що, Хаос її поглинь, вже не так з моєю біографією?

— Чотири роки різниці небагато, по суті. Правда ж Еймон? — матері Рудрайга дивним способом вдавалось балансувати на грані люб’язності і образи. Її чоловік вдав, що не розчув питання. — Але я все-таки хвилююсь. Не уявляю, як наш син зможе почуватися главою сім’ї, коли його обраниця буде ммм… більш досвідченою жінкою?

Ігристе ледь не попросилось назад. Я прикрила рот серветкою і покосилась на Рудрайга, який не піднімав голови від тарілки.

— Якщо приймати рішення разом, то відсутність досвіду, що б не вкладалось у це поняття, – недолік, який швидко минає. Мені більш близьке рівноправне партнерство.

Грінея Кассан нахилила голову і хмикнула, ніби почула сентиментальну дурницю. Старий Кассан підняв брову у схвальній оцінці, от тільки кому з нас невідомо.

— Сподіваюсь, це такий жарт, — не заспокоювалась жінка, — Нізащо не повірю, що у такому віці ще можна марити романтичними ілюзіями, — алійка скривилася, ніби в її зубах щось застрягло. — Еймон, ти чув? Партнерство!

Матір Природа, він так і далі розглядатиме виделку, дозволяючи своїй матері топтатись по моїй гордості? Якщо це продовжиться, ніякої витримки не вистачить. Цікаво, якби на його місті поводилися Таран чи Охталан? Вони теж би вдавали, що все гаразд?

— Грінея, досить. Дай спокійно повечеряти, — озвався Карл Кассан, витираючи губи серветкою. — Їжте, Ін-Марі, не соромтесь.

Старий алієць з сивими бровами не сказав нічого лихого, але я відчула себе маленькою лаламою, яка заплуталась у пелюстках квітів і опинилась перед пащею няфки. Це ще ми не дійшли до новини про конкубінат. Навіть, якщо вони приймуть вибір Руда, що дуже сумнівно, жити під цим дахом я не зможу.

З кожним новим питанням поведінка Рудрайга все більше дивувала і насторожувала. Як води в рот набрав. У його погляді на родину палало обожнювання, перемішане з нерішучістю. Доброта і м’якість, які так мене приваблювали, в цих стінах більше нагадували безхребетність та інфантилізм.

— Спробуйте печене м’ясо, емро. Воно дуже ніжне, — Еймон Кассан зиркнув на сина, підкладаючи мені соковитий шматочок. — Еохадь, потурбуйся, щоб гостя не лишилася голодною. Грінея, а тобі вже досить. Йдемо.

— Але я ще не…

— Потім поговорите. Вставай, — майбутній свекор обережно відібрав у жінки порожню пляшку.

Поки Еймон Кассан тягнув свою дружину на верхні поверхи, його батько спровадив Рудрайга за новою порцією ігристого.

— Ін-Марі, Ви розумна жінка і, певно, бачите, що мій внук ще в тому віці, коли борода росте, а дурощі не вивітрилися.

Чесно кажучи, цієї частини розмови я боялась найбільше.

— Еохадь, мій улюбленець. Йому дозволяється більше, ніж іншим моїм нащадкам,— Карл Кассан, розкурив люльку і видихнув клубок диму. — Я був трохи здивований, коли внук заявив, що якась креідінка першою запропонувала конкубінат. Це сміливо і навіть трохи відчайдушно. Ви ж не вагітні?

Я захитала головою, вирячивши очі.

Мене вчили поважати старших, але алійці часто цим зловживають. Якби у тій настінній картині з бородатим дядьком можна було б пропалити дірку, портрет предка б уже димів.

— Ви більш зрілі, ніж попередні його захоплення, — старий тим часом продовжив: — Тому моя Вам порада, Ін-Марі, ступайте маленькими кроками. Якщо Еохадь не знайде собі пару по Хамму, то нікуди від Вас не дінеться.

Це мені так натякнули, що конкубінат – надто поспішне рішення.

***

— Щось ти мовчазна, — несміливо озвався Руд, паркуючись біля адміністративного центру Шардрассу. — Вибач, подумав, буде краще, якщо перед тим, як мова зайде про конкубінат, ти знатимеш, яка в мене родина. Сердишся?

Мовчазна? Ледь стримуюсь, щоб не наговорити все, що думаю.

«Мені буде спокійніше, знаючи, що за ним хтось приглядатиме. Чоловічі потреби, як і жіночі, ніхто не відміняв.Чув, що Ваші шанси завагітніти від алійця мізерні, але все ж вони є. Поки користуєтеся засобами захисту, Кассани нічого проти такого спілкування не матимуть.»

Золотий мішок. Цим все сказано.

— Втомилась трохи. Та й маю ще справи перед вильотом на Авім, — поки возилася з ременями, не помітила, як Рудрайг наблизився. Холодна рука торкнулася коліна і повільно піднімалася вище.

— Так швидко назад? А я? Я ж скучив, — шепіт лоскотав вухо, а кінчик носа – мою шию.

— Руд, — зупинила недоречну ласку. — Прошу. Ти ж знаєш, поки не можна.