Террі Пратчетт - Поштова лихоманка

станеться, рахунки лишаться надійними, зарплати платитимуться, а місто не залишиться голодним. 

У цьому плані вони врятували місто за допомогою золота куди успішніше, ніж будь-який давній герой міг би врятувати його за допомогою сталі. Хоча насправді це було не золото, навіть не гарантія золота, а швидше, сон про золото, уявлення, що золото є, що воно ось там, по той бік райдуги, й завжди буде там — якщо тільки вам не спаде на думку піти й переконатися.  

Ось це і називається Фінансами. 

Дорогою додому, до свого невибагливого сніданку, один із цих людей зазирнув до Гільдії найманців, аби засвідчити повагу своєму давньому другові панові Дауні, і в розмові вони коротко торкнулися останніх подій. Після чого Хаббар Злотний, де б він нині не був, став найбільшим страховим ризиком у світі. Ті, хто володіє райдугою, не люблять, щоб інші затуляли сонце. 

Епілог

ЧЕРЕЗ ДЕЯКИЙ ЧАС 

Чоловік у кріслі не мав ні довгого волосся, ні пов’язки на оці. Не мав він і бороди — чи, швидше, не мав наміру її мати. Він не голився кілька днів. 

Він застогнав. 

— А, пане Злотний, — сказав Правитель Ветінарі, підводячи погляд від свого грального столика. — Бачу, ви прокинулися. Вибачте за той спосіб, у який вас було сюди доправлено, але декотрі досить впливові люди прагнуть бачити вас мертвим, і я подумав, що нам добре би було перемовитися, перш ніж це станеться. 

— Уявлення не маю, про що ви, — сказав чоловік. — Мене звуть Рендольфом Стіплером, і я маю про це документи... 

— І це таки дуже чудові документи, пане Злотний. Але досить про це. Ні, я хочу поговорити з вами про янголів, от що. 

Хаббар Злотний, час від часу зморщуючись від болю, викликаного триденною мандрівкою на плечі ґолема, з дедалі більшим подивом вислуховував янгольські концепції Правителя Ветінарі.  

— ...і тут ми підходимо до справи, пане Злотний. Монетний двір потребує нового підходу. Щиро кажучи, він при смерті, а це геть не те, що нам потрібно в столітті Анчоуса. І все ж вихід є. Пан Губперук нещодавно з великим успіхом презентував альтернативну валюту у вигляді марок. Такі легкі, їх так просто носити, їх навіть можна надіслати поштою! Пане Злотний, це було вражаюче. Принаймні всі позбавляються думки, що гроші повинні блищати. Чи знаєте ви, що стандартна марка вартістю в пенні разів дванадцять переходить з рук у руки, перш ніж таки потрапити на конверт? От що потрібно Скарбниці: людина, яка зуміє побачити в усьому дещо глибше — ідею валюти. Ви отримаєте зарплатню і, наскільки я знаю, формений капелюх. 

— Ви пропонуєте мені роботу? 

— Так, пане Стіплер, — сказав Ветінарі. — І, аби підкреслити щирість моєї пропозиції, я дозволю собі вказати на он ті двері за вашою спиною. Якщо в будь-який момент нашої співбесіди ви відчуєте бажання піти, вам досить пройти крізь них, і я більше ніколи вас не потурбую... 

Незабаром до кабінету прослизнув секретар Тулумбас. Правитель Ветінарі читав доповідну про таємну зустріч таємного кола керівників Гільдії злодіїв, що відбулася минулої ночі. 

Секретар цілком безшумно впорядкував папери, а тоді постав перед Ветінарі. 

— Надійшло десять нічних семаграм, ваша високосте, — доповів він. — Як добре, що семафори знову запрацювали. 

— Що так, то так, — не підводячи погляду, погодився Ветінарі. — Інакше звідки б люди знали, що вони повинні думати? Щось з-за кордону є?  

— Традиційні пакети, ваша високосте. Той, що з Убервальду, відкрили й заклеїли з надзвичайною ретельністю. 

— Ах, люба леді Марґолотта, — з усмішкою мовив Ветінарі. 

— Ваша високосте, я взяв на себе сміливість відклеїти марки — їх збирає мій небіж, — сказав Тулумбас. 

— Та будь ласка, — махнув рукою Ветінарі. 

Тулумбас обвів кабінет поглядом і спинив цей погляд на ігровому столику, де тривала нескінченна битва двох крихітних кам’яних армій.  

— Я бачу, ваша високосте, ви перемогли, — зауважив він.  

— Так. Треба б записати собі композицію гамбіту. 

— Але, я бачу, тут немає пана Злотного... 

Ветінарі зітхнув. 

— Не можна не захоплюватися людиною, яка насправді вірить у свободу вибору, — сказав він, дивлячись у відчинені двері. — От тільки він не вірив у янголів.  

КІНЕЦЬ

Примітки

1

Історична правда епохи Великих географічних відкриттів; назва хвороби має іспано-португальське походження. — Прим. пер.

2

Одне зі значень слова «spangler» — шпигун; разом із тим, дієслово «spangle» означає різні варіації слова «блищати». У США серед носіїв цього прізвища відомі, по-перше, старовинна родина великих виробників цукерок, а по-друге, популяризатор науки і філантроп на ім’я Стів. Відтак дослідники творчості Пратчетта мають різні думки про те, що (або кого) мав на увазі сер Террі; лунають навіть підозри про натяк на відомого німецького філософа Освальда Шпенґлера, хоча в того прізвище пишеться через «е» замість «а». — Прим. пер.

3

В оригіналі ката звуть Daniel «One Drop» Trooper. Останнє слово означає не просто військового, а зазвичай парашутиста. Зрозуміло, у випадку парашутиста в польоті ми маємо справу з людиною, яка висить. — Прим. пер.

4

В оригіналі «parole officer» — посадова особа, що наглядає за умовно-достроково звільненим засудженим. — Прим. пер.

5

Від приблизно 1,9 м до приблизно 1,75 м. — Прим. пер.

6

За середньовічними легендами, ґолеми оживають завдяки сувою із закляттям, який вкладається в глиняне тіло кожного з них; водночас, Пратчетт обігрує «Три закони робототехніки» Айзека Азімова, за першим з яких «робот не може завдати шкоди людині чи бездіяльно допустити, щоб їй було завдано шкоди». — Прим. пер.

7

Як сизаль (вид мексиканської агави), так і конопля слугують для виробництва волокна, з якого в старовину часто робили мотузки — в тому числі, очевидно, й для повішання. — Прим. пер.

8

«Лист» і «літера» англійською одне й те саме слово («letter»); далі за текстом літери відіграватимуть не менш важливу роль, ніж листи. — Прим. пер.

9

Затемницький аритмічний римований сленг. Відомо багато типів римованих сленгів, які подарували всесвіту такі звороти, як «яблука та груші» (суші), «шуба-дуба» (груба), «бджілка медоносна» (за Ейнштейном, усе відносне). Римований сленг Затемницької вулиці, можливо, унікальний тим, що він, фактично, неримований. Ніхто не знає чому; втім, розроблені на цей час теорії зводяться до таких: 1) цей сленг дуже складний і насправді дотримується певних правил, або ж 2) у нього надто гарна назва, або ж 3) його вигадано, щоб дратувати іноземців (як і більшість подібних сленгів). — Прим. авт.

10

Англійське «pinhead» у переносному сенсі означає «бовдур». — Прим. пер.

11

Кота звуть «Tiddles». У сленгу слово «tiddle» має цілу палітру значень,