Микола Васильович Гоголь - Тарас Бульба

Вам ужити заходів, щоб ці слова виключити з сучасної літературної мови, за винятком творів клясичних письменників, історичних документів фолькльорних, етнографічних і т. інш. матеріялів (де це походить з потреб науки).

Заст. Наркома Освіти Полоцький

Заст. Упрнауки Коник

Зав. Упрліту Фалькевич»9 .

Тож можна уявити, наскільки спотвореними були твори одного з найскладніших письменників світу — українця Миколи Гоголя.

Сергій Білокінь Лауреат Національної премії

України ім. Т. Г. Шевченка, доктор історичних наук

Зміст

Видавництво

«ШКОЛА»

Літературно-художнє видання

Серія «Шкільна хрестоматія» заснована 2002 року

Микола Гоголь ТАРАС БУЛЬБА

Дія середнього та старшого шкільного віку

Редактори М. М. Ілляш, Н. В. Сойко Художній редактор Н. В. Задорожна Технічний редактор Н. Ю. Якушко Коректор С. В. Гордіюк Комп’ютерна верстка С. А. Поспішної

Підписано до друку 22.10.08. Формат 84x1081/32- Папір друкар. Гарнітура Ньютон. Друк офсетний. Ум. друк. арк. 20,16. Обл.-вид. арк. 19,744. Тираж 2500 прим. Зам. № 8-1073.

Видавництво TOB «Школа». 03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Свідоцтво про внесення суб’єктів до Державного реєстру видавничої справи ДК № 6 від 15.02.2000.

Видано за участю ЗАТ «Національний книжковий проект»

Віддруковано ВАТ «Харківська книжкова фабрика “Глобус”» 61012, м. Харків, вул. Енгельса, 11

1

Тобто — брехати. {Прим. М.В. Гоголя).

2

Виливають переполох у нас од переляку; коли хочуть знати, від чого учепився він: кидають розтоплене оливо чи віск у воду, і який приймуть вони образ, те саме й перелякало хворого, — після чого й весь переляк минає. Запарюють соняшицю від млости та болю в животі. Для цього запалюють віхоть коноплі, кидають у кухоль і перекидають його догори дном у миску, повну водою й поставлену на животі хворому; потім, після відшіптування, дають йому випити ложку цієї води. (Прим. М. В. Гоголя).

3

Назви літер кириличної абетки. (Ред.)

4

Скорочене написання слів, що позначалося надрядковим діакритичним знаком (титлом). (Ред.)

5

Колядувати - це, по-нашому, співати попід вікнами проти Різдва пісень, що називають колядками. Хто колядує, тому завжди кине до торби господиня, чи господар, чи хто там знайдеться вдома, ковбаси, чи хліба, чи шага мідного, — хто чим багатий. Розказують, нібито був колись такий ідол Коляда, котрого за бога мали, та ніби з того й повелися колядки. Хто його знає. Не нам, простим людям, про це розводитися. Торік отець Йосип заборонив був колядувати по хуторах, кажучи, буцімто люди цим сатані догоджають. Одначе, правду сказавши, в колядках ні слова немає про того Коляду. Співають часто про Різдво Христове; а наприкінці бажають здоров’я господареві, господині, дітям і всьому дому.

Пасічникове зауваження. (Прим. М. В. Гоголя).

6

Малороссийский родословник. — Т. 1. — А.-Д. К., 1908. - С. 292.

7

Предки Миколи Гоголя // Оглоблин Ол. Студії з історії України: Статті і джерельні матеріяли. Нью-Йорк; К.; Торонто, 1995. — С. 81.

8

Тихонравов Н. С. Сочинения. — Изд. 10. — Т. 1. — С. 659.

9

Бюлетень Народнього комісаріяту освіти. - 1929. - Грудень 24-31. -№51 (190) - 52(191). -С. 8.