Сергій Гальченко - Таємниці морів, Сергій Гальченко

   —  Я ваш боржник, сеньйор, — звернувся Фернандо до старого.

   —  Пусте, — щиро посміхнувся Дон Педро, — хоча шкода віддавати вам дівчину. Для нас вона справді стала майже рідною. Та ми не в праві тримати її силоміць.

   Фернандо більше ніж щедро розплатився за припаси, та пообіцяв ще навідатись до старого, та нікому не розповідати де той мешкає.

   — Я майже відразу зрозумів, що ви не прості матроси, синку, —  по-батьківськи мовив дон Педро.

   А після невеличкої паузи додав:

   — Гадаєте ми з дружиною просто так живемо тут відлюдниками? Років за двадцять тому, я багато справ наробив. Під іншим ім’ям, звісно, — він мрійливо всміхнувся, ймовірно згадуючи часи, що давно минули. — Якби вчасно не сховався, гойдався б на шибениці. 

   Пірати швидко завантажили провізію до свого човна, обійняли дона Педро і побажали міцного здоров`я йому та доньї Норі.

   Габріелі складно було розлучатися з ними, та тепер вона поряд з коханим. Хоча ще не розуміла, що чекає на них далі.

   Коли човен підійшов до судна, і всі піднялися на палубу старий з дружиною ще стояли на березі, та дивились у їхній бік. Лише коли корабель підняв якір, та повільно рушив в далечінь  донья Нора узяла чоловіка під руку, і вона удвох рушили до своєї скромної, але затишної хатини.

   Важко їм, а особливо доньї Норі розлучатися з дівчиною, яка стала для них рідною за цей час. Та розуміли, що мали її відпустити.

   Дон Педро вже давно вирішив віддати дівчині гроші, щоб вона змогла повернутися до рідної Португалії. Хоча, як і його дружина, зовсім не бажав її відпускати.

   Пірати здивованими поглядами зустріли таємничу гостю. Шепотілися, що капітан узяв собі наложницю.

   — Ця жінка не полонянка, а поважний гість, на нашому кораблі. Якщо хтось спробує її скривдити, матиме справу зі мною, — звернувся капітан до команди.

   Та ті, хто добре знав Фернандо, без зайвих слів розуміли, що це за дівчина.

   Корабель йшов на Тортугу, там їм належало поміркувати про майбутнє. Фернандо розумів, що найкраще посадити кохану на корабель якій відвезе її додому. 

   Тільки як бути самому. Серед морських розбійників часто ходили розмови про амністію, оголошену для піратів. А також про можливість отримати каперське свідоцтво. Зрозуміло, цим не розв’язати усі проблеми. Але можливо варто ризикнути.

   Корабель, на який піднявся звільнений із полону Мальдонадо, лише за кілька днів вийшов із гавані й пішов повз берег, де рибалив дон Педро. Вони виглядали флейт, що втік від них, дивилися на всі боки, сподівалися побачити безтурботне вітрило. Тепер вони помстяться цим чортам. Але "Нестримний" на той час знаходився дуже далеко від них.