Анатолій Чабан - Корсунь-Шевченківська битва: сторінки історії.

11 лютого о 8 годині ранку, після сильної артилерійської підготовки, група зі 110 танків атакувала частини 359 стрілецької дивізії з рубежу Тарасівка, Рубаний Міст на Степок; група зі 100 танків — підрозділи 167 стрілецької дивізії із району Ризиного в напрямку Чижівки, Яблунівки.

Військам Червоної армії було надзвичайно важко протистояти цьому натиску. О 10 годині ранку, не зустрівши належного опору, противник пройшов між 1142 та 1144 стрілецькими полками 340 стрілецької дивізії і вийшов до Бужанки. Там знаходився штаб дивізії. Підрозділи лише 9 лютого прибули на цю ділянку фронту. Вони не встигли окопатись і привести себе в порядок, майже не мали артилерії, але змушені були вступити в нерівний бій. Підтримувані вогнем танків 6 танкової армії, тримались кілька годин, однак змушені були відійти. 1144 стрілецький полк був відрізаний від основних сил.

Позиції 359 стрілецької дивізії атакувала велика кількість танків противника. Артилерія відразу знищила 23 бойові машини. Частина танків, розчавивши гармати, пройшла бойові порядки піхоти і змусила 1194 і 1196 стрілецькі полки відходити до Босівки, 1198 стрілецький полк — до Яблунівки. У цей критичний момент на позиції вийшли всі, хто міг тримати зброю: офіцери штабів, працівники політвідділів, ординарці й писарі, персонал обслуговуючих підрозділів.

Незважаючи на стійкість радянських солдатів і офіцерів, противнику вдалось до кінця дня оволодіти Франківкою і Бужанкою. За цими населеними пунктами не було військ Червоної армії. Шлях на Лисянку був відкритий.

Працівники штабу 47 стрілецького корпусу змушені були покинути командний пункт і залишились без зв’язку зі своїми частинами. Незважаючи на цю обставину, а також на втрату більшості артилерії, підрозділи 47 стрілецького корпусу не втратили боєздатності. Німецька піхота була зупинена воїнами стрілецьких частин на опорних пунктах у районі Шубиного Ставу, Босівки, Чижівки, Тихонівки. Побоюючись бути відрізаними від основних сил, танкові групи зупинились і зав’язали бої за названі села. Особливо жорстокими вони були за Босівку. З 52 танків, які противник втратив на ділянці прориву 11 лютого, 38 були підбиті під Босівкою винищувально-протитанковими частинами та 2 мотострілецькою бригадою 5 механізованого корпусу, 21 гвардійською танковою бригадою 5 гвардійського танкового корпусу 6 танкової армії. Героїчні дії воїнів 47 стрілецького корпусу та 6 танкової армії врятували ситуацію — затримали війська противника. Важливу роль відіграла артилерія, ефективність вогню якої різко знижувала наступальні можливості противника. 11 лютого лише 328 винищувально-протитанковий артилерійський полк знищив 19 танків противника.

Командування 1 Українського фронту одержало дорогоцінний час, щоб перекинути в район прориву додаткові сили. До Лисянки вийшли дві стрілецькі дивізії, сюди ж форсованим маршем (40 кілометрів) прибула 2 танкова армія, від Звенигородки до Лисянки вздовж Гнилого Тікича зайняли оборону три стрілецькі дивізії 4 гвардійської армії. Район Бужанки і Франківки, вільний для проходу 11 лютого, 12-13 лютого був прикритий військами. 12 лютого до 15 години 3 танковий корпус зайняв оборону на південно-західній околиці Дашуківки, 16 танковий корпус до 10 години ранку 13 лютого зосередився в районі Писарівки, Хижинець, у корпусах було 98 танків Т-34, З СУ-152, 4 СУ-85.

Командування 1 Українського фронту вживало заходів для забезпечення частин і з’єднань пальним, боєприпасами і продовольством. Різке потепління в першій декаді лютого та часті опади перетворили ґрунтові дороги на суцільне місиво. Рух автомобільного транспорту майже припинився. До постачання були залучені танки та самохідно-артилерійські установки, але вони не могли здійснити потрібного обсягу перевезень. Тому Військова рада 1 Українського фронту прийняла рішення здійснювати доставку вантажів літаками По-2 2 повітряної армії (командуючий — генерал-полковник С. Я. Красовський).

Патрони для гвинтівок і автоматів, снаряди 45-мм гармат, гранати та міни клали в мішки (100-120 кілограмів), які підвішували під фюзеляж. Ящик з патронами ставили в кабіну штурмана. Загальне навантаження на літак складало 180 кілограмів. Пальне в баках також підвішували під фюзеляж. На літак з новим мотором підвішували 2 баки (240 літрів). 76-мм снаряди в касетах підвішували до бомботримачів. Снаряди для гвардійських мінометів підвішували без упаковок по 4 на літак. У кабіну штурмана клали ящик із взривниками. Навантаження на літак складало 210 кілограмів.

Транспортувати вантажі таким чином було надзвичайно небезпечно. Так, 16 лютого з 56 літаків 362 нічної легкобомбардувальної авіадивізії, які вилетіли на завдання, 11 були збиті винищувачами противника. Загинуло 2 особи, у тому числі заступник командира дивізії, 13 осіб були поранені, 4 — зникли безвісти. Але, незважаючи на труднощі, з 6 по 16 лютого дивізія здійснила 822 літако-вильоти, доставила військам 2 та 6 танкових, 40 армій 49 тонн пального, 65 тонн боєприпасів і снарядів, у тому числі для гвардійських мінометів 625 реактивних снарядів.

Зранку 12 лютого німецькі війська розпочали бойові дії. Форсувавши річку Гнилий Тікич, вони перейшли в наступ з Бужанки на Лисянку, з Франківки на Дашуківку. 164 танкова бригада 16 танкового корпусу, 8 гвардійська танкова бригада 20 танкового корпусу відбивали атаки німецьких танків, які намагались прорватись до Лисянки. Бригади 3 танкового корпусу, полки 58 та 340 стрілецьких дивізій намагались зупинити рух противника з Франківки на Дашуківку.

Героїчно обороняли Дашуківку воїни 50 танкової бригади З танкового корпусу, які, маючи 19 танків, протистояли натиску 70 німецьких танків. Лише коли в бригаді залишився 1 танк та 7 мотострільців, вона відійшла в напрямку Писарівки.

Не витримавши натиску німецьких військ, підрозділи Червоної армії відступили. Противник продовжував рух, намагаючись з Лисянки пробитись до Почапинець, з Дашуківки до Хижинець, Журжинець, де німецьке командування планувало з’єднатись з оточеними військами.

У той же час оточені німецькі частини захопили Шендерівку та Хильки. Відстань між двома групами німецьких військ скоротилась до 10-12 кілометрів.

Зранку 13 лютого близько 200 німецьких танків на вузькій ділянці фронту між Дашуківкою та Лисянкою сильним ешелонованим ударом прорвали оборону військ Червоної армії, захопили Дашуківку та Чеснівку. Через деякий час вони увірвались у Хижинці, але були вибиті звідти підрозділами 2 танкової армії. 13, 14