Алюшина Полина - Шлях Королеви, Алюшина Полина

 - Скаїр, що ж ти робиш? Навіщо ти вбиваєш безвинних, адже ми всього лише прагнемо рівності і миру між расами, а не війни, залитої кров'ю мирних жителів!

- Мирних? Люди, ельфи, перевертні лише жалюгідні комахи, які живуть у бруді і принижують нас - демонів. Від їхнього існування всесвіту ніякої користі! То чому ж ми не можемо позбавити його паразитів, які гризуть кору світового дерева? Вони ж лише черви під нашими ногами, Арагол, божевільні поріддя, на відміну від нас. Ми переб'ємо кожного з них, а потім захопимо імперію, остаточно позбавившись усіх перешкод, які знаходяться на шляху до світового панування. Тільки уяви! Ми будемо жити в золоті, їсти дорогу їжу і більше ніколи і ніхто не посміє насміхатися з нас! - Скаїр стиснув кулаки, стоячи біля столу з картами, його посмішка була шаленою і тяглася до вух, очі горіли яскравим полум'ям війни. Його трясло від передчуття здобичі та почуття справедливості, яке він сам собі надумав.

- Скаїр, одумайся! – Кричав я йому. - Нітріл уб'є тебе, варто їй тільки дізнатися про те, що ми наробили! Навіть якщо ти дивом переб'єш її стотисячну армію, тобі ніколи не здолати драконів! Ніколи не оволодіти імперією! Прокинься, брате! Зупини це безглуздя, яке твориться зовні. Ми все ще можемо все виправити і відновити мир між народами, як ти й хотів… - Арагол схопив друга за комір, намагаючись привести його до тями і повернути з неба на землю.

- Ха-ха-ха, раз драконів мені не перемогти у фатальній битві, я вб'ю їх до цього моменту і заволодію їхньою могутністю, стану сильнішим і знищу Нітрил! А щоб ти не завадив мені в цьому, я поставлю твоє «Я» на місце, брудне ти вподобання демона!!! - Скаїр виштовхнув Араглола назовні, де стояло його військо. Демони обернулися, спостерігаючи за тим, що відбувається.

 - Слухайте всі, демонічні створіння ночі! Я маю намір напасти на Нарімську імперію та заволодіти троном, вбивши драконіху Нітрил і вбивши разом з нею всіх драконів!!! З цього дня ви всі – моя власність, і я можу робити з вами все, що захочу! Якщо з цим хтось не погоджується, нехай вийде сюди і скаже мені про це! Зараз же!!! - Моторошна коричнево-червона аура Скаїра поглинула його цілком з ніг до рогів. – Обличчя Арагола перекосило. Видо було, що йому боляче це згадувати. Але він продовжував. - Таким свого колишнього товариша я бачив вперше. Повітря почали пронизувати неймовірний страх і смерть, від чого армія демонів почала тремтіти. Від страху перед силою Скаїра демони впали навколішки, показуючи свою покірність.

 - Прекрасно! Бачиш, Араголе, всі вони готові покласти життя заради здійснення моєї мрії. Всі, окрім тебе. Я несильно покараю тебе тільки тому, що твоя сила ще знадобиться мені. А щоб ти завжди пам'ятав свою помилку, я позбавлю тебе руки!

 В мою голову прокрався сумнів, що мій найкращий друг здатний здійснити те, про що говорить, але в ту ж мить сумнів і надія змінилися страхом. Скаїр схопився за мою праву руку і притиснув мене своєю ногою до землі, потім вивернув мій плечовий суглоб і відірвав мені руку. – В’язень на кілька секунд затих. Навруги нього також стояла тиша. – Такого болю я більше нвколи не відчуав, як тоді. Я згорнувся калачиком, тримаючись за рану, яка кровоточила, і злісно глянув на Скаїра. Але побачив не свого давнього друга, а жахливу істоту з криваво-червоними очима, які прагнули ще більше смертей.

Після того дня всі демони схилили перед ним голови і молилися, щоб одного разу не потрапити на обідню тарілку до цього монстра. Коли до Нітріл дійшли чутки про напади, вона почала готуватися до війни. Поки вона збирала військо, Скаїр дістався драконів. Він нападав на їхні гнізда і пожирав яйця, поки батьків не було. Магія драконів із поглинених яєць проникала в тіло Скаїра, посилюючи його як фізичну, так і магічну міць. Коли ж яйця закінчилися, він почав нападати на батьків, поступово зменшуючи популяцію драконів. Зрештою, Скаїр отримав жахливу міць. Ось чому Нітріл не змогла перемогти його та загинула. Того ранку я проклинав себе за всі скоєні злочини і за смерть королеви. Тепер хочу все виправити! Тому я приїхав сюди.

«Так ось куди поділися всі дракони ...» - промайнуло в голові у Нінао. А Арагол тим часом продовжував:

- Скаїр довго намагався вбити тебе в яйці, але твоя мати наклала закляття, яке він не зміг зруйнувати. Тільки завдяки їй ти досі тут. Та міць, яку ти бачила, ще навіть не половина всієї сили Скаїра, яка ховається в ньому. Так, криком ти його неабияк потріпала, але він швидко відновить свої сили. А злість і ненависть ще додадуть. Як тільки ти опинишся в його лапах, він уб'є тебе! Я знаю, що для розвитку тобі потрібно знайти усіх стражів. Одного, як я вже зрозумів, ти знайшла, а другий страж на ім’я Кротарікс перебуває на Зоряному острові. Кілька років тому один із розвідників розповів, як бачив його там. Скаїр, як і я, відчуває твій запах. Скоро він стане на ноги і прибуде сюди. Він тут каменю на камені не залишить. Вирушайте якнайшвидше на Зоряний острів, поки Скаїр знерухомлений! Допоможи демонам ступити на вірний шлях! - Демон припав головою до землі, благаючи королеву повірити в його слова, не дивлячись на всі вчинені злочини в минулому.

- Ваша Величність, адже він точно бреше. Щоб дракони загинули від лап якогось слабкого демона? Та, це неможливо! - Обурювався Ронал. Його шерсть стала дибки.

- Ваша Величність, я та Гредхард повністю згодні з Роналом! Лише дракон може перемогти дракона. - Відгукнулася Маль, вставши між Лією та Араголом.

Настала невелика пауза. Лія заплющила очі, і всі чекали на її рішення. Ламія здалеку спостерігала за діями дівчини. Їй було цікаво, чи зможе та у такому віці розпізнати брехню.