Джон Гришем - Адвокат негідників

— Бо я знаю правду. Я можу не завжди казати правду, але я знаю, що відбувається з дівчинкою Кемп. Нічого хорошого. Давайте, Руде, дійте. Не дзвоніть своєму громилі і не використовуйте той ідіотський фургон Ю-Гоул. Ви жартуєте? Що ви за адвокат?

У трубці настає тиша, я лежу на спині і вдивляюся у стелю. Якщо Арч Сванджер утік, а я знаю напевно, що він утік, бо він очолює список найбільш розшукуваних нашими поліцейськими, — під другим номером йде Лінк Скенлон, — то звідки він, у біса, знає, що останніми днями я пересуваюся по місту в орендованому фургоні? І як йому вдалося купити і сховати мобільний телефон?

Через двадцять хвилин паркуюся біля аптеки і чекаю, щоб від вхідних дверей відійшли двоє п’яничок. Це сумнівна частина міста і не зовсім ясно, чому ця компанія, національна мережа, обрала таку місцину для цілодобової аптеки. Заходжу всередину — нема нікого, крім касира, зайнятого гортанням таблоїда. Знаходжу крем для гоління і телефон, швидко ховаю його в кишеню. Розраховуюсь за крем і, від’їжджаючи, набираю номер.

— Їдьте уперед, — відповідає Сванджер. — Доїдете до шосе — прямуйте на північ.

— Куди, Сванджере?

— До мене. Хочу подивитися вам в очі і спитати, навіщо ви розпатякали копам, де я закопав дівчину.

— Може, я не хочу про це говорити.

— Доведеться.

— Навіщо ви збрехали, Сванджере?

— Це була така перевірка на те, чи можна вам довіряти. Виявилось, що не можна. Хочу дізнатися, чому.

— А я хочу дізнатися, чому ви не даєте мені спокою.

— Бо мені потрібен адвокат, Руде, тільки й усього. Що мені лишається робити? Піднятися ліфтом на чотирнадцятий поверх і довіритися молодику в чорному костюмі, який бере тисячу баксів за годину? Чи, може, подзвонити якомусь із дурисвітів з білборда, який живе з банкрутств і автомобільних катастроф? Мені потрібен справжній приземлений хлопець, Руде, справжній негідник, який розуміється на брудних іграх. Зараз ви — саме той, хто мені потрібен.

— Ні, не той.

— З’їжджайте із шосе в напрямку Байт Блаф і дві милі проїдьте на схід. Там буде цілодобова бургерна з рекламою ситної страви зі справжнім сиром велвіта. Смакота. Я побачу, як ви увійдете всередину і сядете. Я переконаюся, що ви сам і що за вами ніхто не їде. Коли я зайду, ви не одразу мене впізнаєте.

— У мене з собою зброя, Сванджере, дозвіл у мене є і користуватися умію. Без жартів, ясно?

— Присягаюся, в цьому не буде потреби.

— Присягайтеся чим завгодно, я жодному вашому слову не вірю.

— Це можна сказати про нас обох.

Із вентиляцією тут не склалося, в повітрі висить важкий запах жирних бургерів і картоплі фрі. Купую каву, влаштовуюсь за столом у центрі й сиджу десять хвилин, поки двоє захмелених підлітків за столиком хихочуть і говорять з повними ротами. У дальньому кутку огрядна пара запихається так, ніби вони більше ніколи не побачать їжі. Частиною маркетингового успіху цієї місцини є те, що з опівночі до шостої ранку все меню удвічі дешевше. Оце — та ще велвіта.

Мужчина в коричневій уніформі UPS заходить всередину й не оглядається. Купує безалкогольний напій і картоплю фрі й несподівано сідає навпроти мене. За круглими окулярами без оправи зрештою впізнаю очі Сванджера.

— Радий, що вам все вдалося, — ледь чутно каже він.

— Я теж радий, — кажу я. — Гарна уніформа.

— Це допомагає. Слухайте, що трапилось, Руде. Джиліана Кемп жива-живісінька, але я впевнений, що вона воліла б померти. Вона народила дитину кілька місяців тому. Дитину продали щонайбільше за п’ятдесят тисяч баксів. Діапазон, як вони мені сказали, — від двадцяти п’яти до п’ятдесяти тисяч за білий екземпляр з хорошої сім’ї. Темніші коштують дешевше.

— Хто вони?

— Дійдемо до цього за хвилину. Зараз вона довгі години працює стриптизеркою і повією у секс-клубі за тисячу миль звідси. Фактично, вона — рабиня, володіють нею певні неприємні типи, які підсадили її на героїн. Саме через це вона не може звідти втекти, саме тому вона робитиме все, що їй накажуть. Що, не думали, що колись матимете справу з торгівлею людьми?

— Не думав.

— Не питайте, як я в це втрапив. Довга й сумна історія.

— А мене це й не обходить, Сванджере. Я хотів би допомогти дівчині, але носа в це не пхатиму. Ви казали, вам потрібен адвокат.

Він виймає один шматочок картоплі і вивчає уважно, ніби той отруєний, тоді повільно кладе