Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

     Але серед них був десяток людей озброєних не гірше за нас. І це мені не подобалося, я просто не міг зрозуміти, де стільки грошей знайшли на їхнє озброєння та обмундирування. Комплект озброєння і скафандра на мені коштував більше трьохсот тисяч кредитів, тож наявність такого озброєння в лавах повстанців дещо бентежила.

    На місці зустрічі вже була делегація по зустрічі. Це було півтора десятка добре озброєних бойовиків, розосереджених по навколишніх будівлях. Я тільки одних снайперок нарахував більше п'яти екземплярів.

    Сканер енергетичної активності в скафандрі показав також кілька закладок. З однією з них я зміг навіть розібратися. Це виявилися потужні протипіхотні міни. І найголовніше серед присутніх я не зміг виявити ні дівчинки, ні того, хто призначав сам обмін.

   Передавши інформацію про виявлену засідку Ліці, я вирішив роздобути хоч якісь пояснення, і для цього потрібно було захопити одного з командувачів у цій засідці. Усього їх було двоє людей і вони, судячи з усього, між собою не особливо ладнали. 

     Як когось захопити з них, щоб інші не дізналися про це, я так і не зміг придумати. Але тут мені пощастило, один з командувачів сплюнув і попрямував у бік спідера, це такий мотоцикл на антигравітаційній подушці. Кращого моменту не було і я підключившись до бортового комп'ютера почав його зламувати.

      На щастя, ця модель була не з нових, а тому злом багато часу в мене не зайняв. Суб'єктивно я витратив близько десяти хвилин, об'єктивно годинник у нейромережі показав усього сорок секунд.

      Тож не встиг мужик сісти на спідер і проїхати й двохсот метрів, як той перестав слухатися управління і, піднявшись вище, щоб не вистрибнув мужик, спідер попрямував у мій бік.

      Єдиною проблемою було, якщо мужик викличе підмогу завчасно, але мені пощастило, він, мабуть, вирішив, що втрата керування є лише технічною несправністю. А пізніше було вже пізно.

      Щойно він опинився на відстані десяти метрів від мене, як активувалася глушилка зв'язку. Тепер стандартні нейромережі не зможуть пробитися крізь глушильне поле, моя нейромережа, до речі, також, а от нейромережа Ліки цілком чудово діє і під цим полем.

      —  Ось навіть як,- промовив мужик зістрибнувши зі спідера, коли я зняв маскування зі скафандра.

      —  Навіть так, - відповів я йому, - Скажеш по-хорошому чи мені застосувати силу? - запитав я в нього.

      —  Якщо зміг пробратися непоміченим сюди та й зламати мій спідер, то людина ти не проста. Болю я не боюся, стоїть імплант, що відрубує всю нервову систему за командою. Але і псувати тіло не хочеться мені, тож можеш ставити запитання, але і я хочу почути на деякі запитання відповіді. Йде? - запитав він у мене.

      —  Якщо зможу то відповім. - погодився я з ним, а чому не погодиться, я за допомогою своїх здібностей відчую, коли він брехатиме, а тому в будь-якому разі відповіді я отримаю. 

       —  Підійде і так,- погодився він,- Для початку дозволь представитися Чаїс Міг, слідчий розвідуправління імперії Атаран.

      —  О боже, як мені це набридло,- обурився я оскільки відчув, що Чаїс говорить правду і він справді розвідник Атарана.-- Чому, ну ось чому ми завжди влазимо в чиїсь розбірки. 

        —  О так вас не поінформували, через що тут це все затіялося? - радісно запитав Чаїс.

        —  Ні, нам тільки обміняти Рьяні на дівчинку необхідно було,- втомлено вимовив я, не договорюючи до кінця мету завдання.

      —   Тоді обрадую, вляпалися ви по саме не можу. Отут на цій території під час захоплення повстанцями заводів проходила зустріч між ученими моєї імперії й технократії Лірм, вони збиралися збільшити силу впливу знищувача зірок і швидкість його роботи.- розсміявся Чаїс.--Тут справді класно вляпатися в те, що може привести до міжзоряної війни. Ці яйцеголові додумалися із собою притягнути документацію на знищувач практично в повному обсязі.

      —  Знаєш, я якось не хочу знати подробиць,- сказав я.

      —  Е ні, я скажу тобі. Повстанці захопили цю документацію і провели торги на неї. Але тут виявилася заковика, ці два дебіли Марні і Сол сховали її в сейф, який відкривається лише втрьох. І третім цим виявився Рьяні, який ні сном ні духом про це.-все таки сказав Чаїс.

      —  Я так зрозумів ці всі вояки ніякі не повстанці? -- запитав я.

     —  Та тут бійці спецпідрозділів трьох держав. Технократія Лірм, імперія Атаран і наші улюблені чорножопі аварці. І якщо ми і технократи хочемо лише повернути документацію, то аварці хочуть отримати її собі. За два місяці тут уже загинуло понад десять тисяч людей, переважно якраз повстанців, яких аварці використовували як м'ясо.- відповів Чаїс.

    —   А дівчинка взагалі була в принципі? - запитав я в Чаїса.

    —   Була, але саме, що була. Учора її в черговому бою вбили як і Марні як і Сола. Тепер узагалі безглузда вся операція, один Рьяні не відкриє сейф. А зламати його не виходить уже місяць у хакерів сьомого рангу. Не знаю де ці дебіли дістали сейф, але ми проти нього безсилі. Сьогодні під час сеансу зв'язку з командуванням, нам наказали триматися до останнього і по можливості знищити сейф. Технократи не хочуть його знищувати і хочуть доставити собі.

    —  Та пішло воно все  конем,- вилаявся я. Виходить, нам дали нездійсненне завдання з самого початку. Коли нам давали завдання, дівчинка вже була мертва, як і наша мета. -- Гаразд, -- хотів я запитати про розташування сил, як на мене напали одразу троє людей, перед цим кинувши в мене іскристу сітку.

     —   Брати живим,- крикнув Чаїс. От сука заговорював мене, в останню мить я зміг знищити мережу своєю здатністю і, прискорившись, рвонувся до Чаїса.

      —  Він псион, врубити пригнічувач, - крикнув Чаїс, але було пізно, я був уже поруч із ним, я одразу активував свою здатність випаровувача, але вона спрацювала разів на десять слабкіше, ніж зазвичай, і скафандр Чаїса просто розлився під ногами.