Тимур Іванович Литовченко - Шалені шахи

І/1596 — Під час відступу до Северина Наливайка в Річицю на Дніпрі приїхав шляхтич Ян Мєшковський, який служив при королівському дворі, назвався посланцем короля й обіцяв владнати справу повстанців з властями. Насамкінець, повіз до Сигізмунда III Ваза листа Северина Наливайка з поясненням його дій. Яна Мєшковського заарештували ще в дорозі, катували і стратили. Завдяки цьому з'явився знаменитий лист Наливайка до Сигізмунда III, де йшлося, зокрема, про перспективу створення в межиріччі Дністра та Бугу (нижче Брацлава) козацької території з центром у новозбудованому місті–фортеці, що разом із Запорозькою Січчю захищала б українські землі від татар. Козаки мали б отримувати платню від польської казни. Себе Северин Наливайко пропонував на посаду єдино визнаного королем козацького гетьмана.

ІІ/1596 — Повстанці Северина Наливайка діяли у межиріччі Прип'яті й Горині. І сам Северин Наливайко, і окремі козацькі сотні постійно переміщувалися з одного населеного пункту в інший, штаб–квартирою ставали поперемінно Степань, Висоцьк, Дубровичі, Лабунь. У цей період Северин Наливайко був готовий допомогти князю Костянтину Острозькому, коли б той підняв боротьбу за православ'я, а «якби до тієї бурди не прийшлося, тоді або в поля і річки, або до воєводи семигородського, або за пороги уступити хотів».

ІІІ/1596 — Повстанці скинули Григорія Лободу і обрали гетьманом Матвія Шаулу.

23.03(2.04).1596 — Перед спільною загрозою в особі гетьмана Станіслава Жолкевського повстанці Северина Наливайка, запорожці на чолі з Матвієм Шаулою та загін Григорія Лободи об'єдналися під Білою Церквою, де розгромили передові підрозділи шляхетських військ.

Початок IV/1596 — Відбувся бій в урочищі Гострий Камінь (неподалік Білої Церкви і Трипілля), під час якого Матвій Шаула втратив руку, тож гетьманом замість нього знов обрали Григорія Лободу. Після бою основні загони повстанців на чолі з Северином Наливайком та Григорієм Лободою, забравши свої сім'ї, відступили на Лівобережну Україну (щоб у разі невдачі мати можливість відійти на територію Московської держави).

Кінець V/1596 — Польсько–шляхетське військо на чолі зі Станіславом Жолкевським відрізало козакам шлях відступу до кордону Московської держави. Повстанці під проводом Северина Наливайка отаборилися в урочищі Солониці поблизу Лубен.

16(26).05.1596 — Почалася двотижнева облога селянсько–козацького табору військами Станіслава Жолкевського, що завершилася Солоницькою битвою. Загонам запорожців на чолі з Підвисоцьким не вдалося прорватися до табору на допомогу повсталим.

26.05(5.06).1596 — Польсько–шляхетське військо почало гарматний обстріл Солоницького табору повстанців Северина Наливайка.

28.05(7.06).1596 — Проти ночі верхівка козаків–реєстровців по–зрадницькому схопила Северина Наливайка, пораненого Матвія Шаулу та інших ватажків повстання і видала Станіславу Жолкевському. Під час переговорів поляки (всупереч наказам Станіслава Жолкевського) підступно напали на Солоницький табір і вирізали кілька тисяч повстанців разом з сім'ями. Тільки 1500 козакам на чолі з Криштофом (Стефаном) Кремпським вдалося прорвати оточення і відступити на Запоріжжя.

9.09.1596 — Анна Ягеллонка померла на руках у Сигізмунда ІІІ Ваза. Її поховали в каплиці Сигізмунда Краківського кафедрального собору.

12.01.1597 — Запорозького гетьмана Матвія Шаулу після жахливих тортур стратили у Варшаві.

11(21).04.1597 — Ватажка повстанців Северина Наливайка після жахливих тортур стратили у Варшаві: спочатку відрубали голову, потім четвертували. За пізнішими козацькими літописами, його спалили живцем у «мідяному бику» або «на розпеченій залізній кобилі із залізною короною на голові» (бо за життя його нерідко називали «царем Наливаєм»).

1598 — Під час другого перебування в Швеції Сигізмунд ІІІ Ваза відштовхнув від себе багатьох прихильників.

1598 — Померла перша дружина польського короля Сигізмунда III Ваза — Анна Ґабсбурзька.

1599 — Після битви біля Стонгебра Сигізмунд ІІІ Ваза був остаточно усунений від шведського престолу.

Після 1598 — Костянтин Острозький був одним з кандидатів на московський престол після смерті останнього з Рюриковичів — царя Федора Івановича.

1601–1602 — Станіслав Жолкевський керував воєнними діями польської армії проти шведів у Лівонії, участь в яких брали і запорозькі козаки під проводом гетьманів Самійла Кішки та Івана Куцковича.

1603 — Станіслав Жолкевський одержав королівський привілей Сигізмунда III Ваза на будівництво нового міста та на право назвати нове місто Жовквою.

1604 — Дядько Сигізмунда ІІІ Ваза — герцог Седерманладський був оголошений королем Швеції на сеймі в Норрчепінгу під ім'ям Карла IX.

1605 — Помер Альбрехт Ляський.

1605 — Сигізмунд ІІІ Ваза одружився на Констанції Ґабсбурзькій.

1607 — Станіслав Жолкевський розбив заколотників на чолі з Миколаєм Зебжидовським, які виступили проти Сигізмунда III Ваза.

13(23).02.1608 — В Острозі помер князь Костянтин–Василь ІІ Острозький. Його було поховано у крипті Богоявленської церкви.

1608 — Станіслав Жолкевський став воєводою київським.

1609 — У Сигізмунда ІІІ Вази та королеви Констанції народився син — майбутній король Ян ІІ Казимир.

24.06.1610 — Станіслав Жолкевський розгромив війська Василя IV Шуйського в битві під Клушином.

4.07.1610 — Станіслав Жолкевський зайняв Москву і добився возведення на престол королевича Владислава.

1611–1620 — Станіслав Жолкевський керував воєнними діями польсько–української армії проти турків на Поділлі.

7.10.1620 — Під Цецорою у битві проти турків загинув Станіслав Жолкевський.

30.04.1632 — У Варшаві помер польський король Сигізмунд ІІІ Ваза.

«Орден Троянди і Хреста» — теологічне таємне релігійно–містичне товариство, що існувало в Європі у XV–XVII століттях (тут і далі — прим. авторів).

Засновник династії Каролінгів, імператор Заходу з 800 р. від Р. Х.

Це і є т. зв. «шалені» шахи. За правилами, під час гри кожна відіграна фігура переходила у власність гравця, що взяв її. По завершенні зустрічі вся «нерозіграна решта» діставалася переможцеві. Є відомості, що такі шахові партії дуже полюбляли розігрувати магнати Потоцькі й Радзивілли.