Роберт Хайнлайн - Чужинець на чужій землі

Канг ввічливо відповів:

— Докторе, якщо ви намагалися мене залякати, то у вас нічого не вийшло.

— Я цього й не хотів. Але, на щастя для благополуччя цієї планети, ваша думка нічого не вирішує.

Джубал повернувся до Дугласа:

— Містере Секретар, це мій найдовший публічний виступ за багато років... Я відчуваю, що втомився. Чи можемо ми зробити перерву у цих переговорах? Поки ми чекатимемо на ваше рішення?

Розділ 21

Оголосили перерву. Джубал хотів вивести свою групу, але зрозумів, що з цим доведеться почекати — через присутність Президента Америки та сенатора Буна. Вони обидва хотіли поговорити з Майком, обидва були справжніми політиками — і добре розуміли, що лише виграють від того, що всі побачать, що вони у гарних стосунках з Людиною з Марса. Крім того, вони знали, що очі всього світу — себто стерео-бачення — все ще дивляться на них.

А інші голодні політики наступали їм на п'яти.

Джубал швидко сказав:

— Містере Президент, Сенаторе, ми зараз йдемо обідати. Може, приєднаєтеся до нас? — Він розміркував, що говорити з двома наодинці буде простіше, аніж з двома десятками на публіці, — і йому потрібно було забрати звідти Майка до того, як щось піде не так.

З полегшенням він почув, що всі вони мають інші плани. Тоді Джубал зрозумів, що пообіцяв не тільки відвідати разом з Майком ту непристойну службу фостерітів, а й відвести його у Білий Дім... Що ж, в разі потреби хлопець завжди може захворіти.

— На місця, дівчата!

Майка вивели на дах — разом з його ескортом, що знову оточив його. Анна показувала шлях, оскільки запам'ятала його — і своїм званням, красою світловолосої валькірії та приголомшливою мантією Справедливого Свідка викликала цілу хвилю поклонів. Джубал, Бен та троє офіцерів з «Чемпіону» прикривали тил. Ларрі на швидкісному аероавтобусі чекав на них на даху; за кілька хвилин він уже висадив їх на даху «Нової конвалії». Журналісти, звичайно ж, знайшли їх і там, але дівчата охороняли Майка на шляху до номеру, який Дюк замовив заздалегідь. Вони всі гарно впоралися зі своєю справою — і тепер насолоджувалися успіхом. Особливо вирізнялися Міріам і Дорказ, які з задоволенням демонстрували особливу рішучість, що нагадала Джубалові маму-кішку, яка захищає своїх кошенят, хіба що вони вважали це грою, штовхаючи також й одна одну між основною справою: наступати на ноги репортерам, які наближалися більше, аніж на три фути.

Вони побачили, що їхній коридор патрулювали солдати С. С., а біля дверей їхнього номеру виструнчились офіцери.

У Джубала спиною пробіг морозець, хоч він розумів (чи «сподівався», виправив він себе), що їх присутність означає лише те, що Дуглас повністю виконує свою частину угоди. У листі, який Джубал передав Дугласу перед конференцією, пояснювалося, що вони збираються робити та говорити — і чому саме; ще там містилося прохання до Дугласа використати свою владу та вплив, щоб, починаючи з цього дня, захищати приватний простір Майка — щоб бідолаха міг жиги нормальним життям. (Якщо у Майка взагалі могло бути «нормальне» життя, подумки виправив себе Джубал.)

Тож Джубал лише вигукнув:

— Джилл! Контролюй Майка. Все нормально.

— Добре, бос.

Так і було. Офіцер біля дверей лише відсалютував. Джубал пильно на нього подивився.

— Треба ж! Здоров, майоре. Ніяких вибитих дверей останнім часом?

Майор Блох почервонів, але дивився просто перед собою — і нічого не відповів. Джубалу стало цікаво: чи це завдання не було покаранням? Ні, схоже, це просто збіг; навряд чи серед офіцерів С. С. було багато тих, хто мав ранг, відповідний подібним справам. Джубал подумав було ще трохи розвинути цю тему, сказавши, що негідник, який зламав йому двері, поламав також і меблі в його вітальні, а також запитати, що з цим збирається робити його начальство, — але передумав: це буде не тільки неввічливо, а нечесно. Адже Дюк встановив тимчасові двері з фанери ще до того, як та вечірка стала занадто мокрою для таких питань.

Дюк чекав у номері. Джубал промовив:

— Сідайте, джентльмени. Як воно, Дюку?

Дюк знизав плечима.

— Хто знає? Ніхто не встановлював жучків у цьому номері, відколи я його зняв; це я гарантую. Я відмовився від першого номеру, який вони мені запропонували, — так, як ви порадили, — і обрав цей через гарне перекриття: над нами розташовано танцювальний зал. І я витратив купу часу, щоб оглянути тут усе. Але, бос, я достатньо грався з електронікою, щоб знати, що жучок може бути у будь-якому смітті, і ви не зможете його знайти, не знищивши всієї будівлі.

— Добре, добре, — але я не це мав на увазі. Вони не могли нафарширувати весь готель жучками лише тому, що ми могли зняти тут номер, — ну, щонайменше мені так здається. Я мав на увазі: «Як воно з харчами?» Я голодний і дуже хочу пити, і з нами будуть обідати ще троє.

— Ааа, ось ви про що... Продукти привезли на моїх очах, перенесли та поставили просто біля дверей; я переніс їх всі в комору. Ви дуже підозріливі, бос.

— Так і є — і тобі теж варто таким бути, якщо хочеш дожити до мого віку.

Довіра Джубала до Дуґласа приблизно дорівнювала середньому національному боргу — проте він не міг бути впевнений в тому, що надміру старанні заступники Дуґласа не додадуть чогось зайвого у їжу чи напої. Тож, щоб не запрошувати дегустатора, він замовив з Поконоса вдосталь їжі — а також більше, ніж вдосталь, спиртного, і трохи води. І, звісно ж, кубики льоду. Він дивувався тому, як Цезар зміг перемогти галів без кубиків льоду.

— Якось не хочеться, — відповів Дюк.

— Кожному своє. Загалом я гарно провів час. Почнемо, дівчата. Анно, знімай свою мантію і будь корисною. Перша, хто повернеться з випивкою для мене, пропускає наступну чергу «Сюди». Після наших гостей, я маю на увазі... Будь ласка, сідайте, джентльмени. Свене, яка твоя улюблена випивка? Припускаю, що аквавіт. Ларрі, швиденько знайди ящик з алкоголем і принеси кілька пляшок аквавіту. А для капітана — джин.

— Зачекайте, Джубале, — обережно сказав Нельсон, — Я не питиму аквавіт, якщо тільки вночі не похолоднішає. Я б радо спробував скотч.

— Я теж, — погодився Ван Тромп.

— Добре. Цього добра у нас вистачить — навіть для того, щоб втопити коня. Докторе Махмуд? Якщо ви віддаєте перевагу слабшим напоям —