Тарас Валерійович Березовець - Анексія: Острів Крим

Як стало відомо згодом, вирішальним фактором впливу на Володимира Садовника став приїзд до Бахчисарая його колишнього однокашника по військовому училищу з Росії. Російська розвідка спеціально відшукала та привезла його для вербування Садовника.

О 18:19 «Євромайдан-SOS» повідомив про полонених активісток: «На даний момент є інформація, що Шура Рязанцева й Катя Бутко знаходяться в представників ФСБ Росії. Вони стверджують, що тортур до дівчат не застосовують. Будемо сподіватися на краще»513.

Зі спогадів Шури Рязанцевої: «Після того як нас запхали до машини та вивезли з КПП в Армянську, нас привезли на територію Севастопольської бухти. Допвахта — це територія Чорноморського російського флоту, і там військова тюрма. Нас привезли, поставили вздовж будівлі, обличчям до стіни, і десь тримали нас там 2–3 години, на вулиці. І весь цей час ходили позаду, перезаряджали автомати й казали „розстріл, розстріл“, лякали. Першою „прийняли“ мене. Я першою пішла. Там нас повністю оглядали, роздягнули. Оглядали жінки, але це все відбувалося в присутності чоловіків. Узяли аналізи, ніби що ми наркоманки, пили чай на Майдані, кров, сечу в присутності всіх. По-перше, оглядали повністю. Усе це знімали на камеру, це така клітка була, і навколо клітки стояли чоловіки. Усі були в масках. Потім нас розсадили по одиночних камерах і почали викликати на допит уночі. Кожні 3 години викликали, весь час хотілося спати. На допиті були присутні 3 людини, вони себе називали СБУ Севастопольське, але не наші, скоріше ФСБ, судячи з їхнього акценту та нахабності. Один там узагалі нахабним був, дуже сильно лякав, принижував. Вони запитували персональні дані. Дані про батьків.

Оскільки я з Криму, то вони почали мене по цій частині питати. Вони знайшли довідку й про дідуся, і про тата і на цій підставі сильно давили, потім вони питали про Майдан. Так як вони знайшли в мене в телефоні багато фотографій з акцій, вони питали про Автомайдан, більше питали мене про „Правий сектор“, тому що я в них проходила як активіст „Правого сектора“. Через татуювання. Тобто в них таке вузьке знання взагалі: якщо татуювання, то це все — правосек, націоналіст і все інше. Питали про фінансування Автомайдану, про фінансування Майдану, кого я підтримую з тих політичних сил, які зараз у нас, вони назвали прізвища там Кличко, Тягнибок зі „Свободи“, „Правий сектор“ Яроша.

„Тобто ти підтримуєш Яроша?“ — питали. Спочатку дуже погано годували, але останній день краще. Потім мене одну з усіх водили курити, тобто в той час я курила, і давали то цукерки, то воду, то якісь книги з патріотизму російського, специфічні такі вірші про армію російську, про перемоги. Це були нові армійські видання, типу, там усе на військову тематику, усі вірші. Вона [книга. — Прим. ред.] була блакитна і з надписом про російську армію.

В останній мій допит мене лякали, що відвезуть у Хабаровську тюрму: „Збирай речі, зараз ми тебе повеземо“. Тобто вони завжди на допитах лякали, щоб я, типу, щось розказала, але там розказувати було нічого особливо. Останній день, коли нас відпускали, нас вивели й уже дозволили дивитися, ми так оглянулися, це реально було так, як територія військової тюрми, і нам сказали, що нас відвезуть туди, звідки нас і забрали, на КПП. Нас супроводжував офіцер, морський піхотинець Російської Федерації. Він показав нам паспорт, він показав нам військовий квиток. Він був і ще 2 солдати з ним.

У хлопців були закриті обличчя, а в офіцера — відкрите. Нас посадили в автобус і повезли на КПП, назад туди, де взяли.

І в той час, коли нас везли, нас ховали, тому що на кожному КПП, на Севастопольському КПП, там всюди були практично козачки, потім серби. Ті, хто нас везли, сказали, що нам безпеку не гарантують. У той час, коли ми були в тюрмі, тато з мамою шукали нас по всьому Криму. І практично кожний день вони приїжджали туди на КПП і дивилися, чи все нормально з машиною, а машина вже була накинута тентом, були здерті номери, тобто думали вже, що не повернеться. І от нас привезли на КПП — увечері вже 12 березня».

О 14:04 Владислав Селезньов повідомив, що російські військові штурмують аеродром у Новофедорівці: «З Новофедорівки повідомляють, що в ці хвилини солдати російської армії намагаються захопити командний пункт аеродрому, усередині якого перебувають українські військовослужбовці, зокрема жінки. Ззовні українські офіцери прибули для врегулювання ситуації, без зброї намагаються зупинити нападників і вести з ними переговори». Пізніше, о 18:40, українській стороні вдалося домовитися про припинення штурму: «Під час штурму командного пункту виведена з ладу система управління морською авіацією ВМСУ — зламані антени, пошкоджено силові кабелі».

Тоді були зауважені перші спроби масового знищення українських паспортів. Цю інформацію підтвердили відразу кілька джерел, зокрема проукраїнські активісти, а також міськвиконком міста Сімферополя.

З’явилися численні факти звернень невідомих осіб до жителів кримських міст, особливо масово це відбувалося в Сімферополі: «Невідомі, представляючись „членами виборчої комісії“, які звіряють списки для участі у загально-кримському референдумі, просять мешканців багатоквартирних і приватних будинків пред’явити для перевірки паспорти. Отримавши їх у руки, або тікають із документами, або рвуть їх, роблячи непридатними»514.

ТСН оприлюднила карту окупації Криму станом на 10 березня.

Предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет у промові під час панахиди в день смерті Тараса Шевченка знайшов історичні паралелі до дій Путіна в Криму: «Дії Путіна схожі з діями Гітлера. Він теж захищав німців у Судетах, приєднавши Австрію. Учора — Грузія, сьогодні — Крим, а завтра — ще які-небудь європейські країни. Тому агресора потрібно зупиняти, щоби він не поширював зло й неправду на весь світ»515.

Російський журналіст Матвій Ганапольський у своєму коментарі для цієї книги так охарактеризував російського президента: «Усі знають основний принцип народження політичних ідей у Путіна. Вони народжуються в нього миттєво. Звичайно, не в одну секунду, тим не менше. Путін — не стратег, він тактик. Він завжди виграє в