Пітер Хьог - Тиша

— У мого народу, — сказала вона, — луо — на війну завжди беруть хоч би одного представника мудрої старості.

— І що, вибирають кого-небудь з хворобою Альцгеймера в останній стадії?

Африканка і Максиміліан пройшли повз нього. Каспер пошкутильгав за ними. Прихопивши з ліжка лікарняний халат. Він накинув його батькові на плечі.

8

Монастирська «швидка допомога» стояла на паркуванні з боку Фелледпаркен, поруч з лікарняним готелем. Тільки зараз Каспер побачив, що вона така сама, як і машини «швидкої допомоги» Державної лікарні, хіба що на дверцях монастирської був намальований Хрест Дагмари[94]. За кермом сидів Франц Фібер.

На ношах стояла Касперова валіза. Стіне відкрила її. Замість Касперових речей у ній тепер лежали тонкі блакитні комбінезони. Стосик довгих тонких рукавичок.

Стіне розгорнула комбінезони і роздала їх. Усі, включаючи Каспера, одягалися в них, ні про що не запитуючи. Максиміліанові довелося зняти халат, щоб перевдягнутися, на хвильку він лишився в самих трусах. Каспер відвів погляд.

Стіне роздала налобні ліхтарики — маленькі пластмасові капсули зі світлодіодами, що кріпляться на голові за допомогою резинки. Вона запалила свій ліхтарик. Попри те що був день, «швидка допомога» освітилася різким блакитним світлом.

Стіне відступила вбік, африканка вхопилася за кільце в підлозі й потягнула його. Півтора квадратних метра днища машини піднялися вгору. Каспер подивився вниз на знайомий геометричний малюнок — меандр. Виявляється, «швидка допомога» стояла над кришкою каналізаційного люка.

Стіне простягнула африканці гак, прикріплений до кільця. Сама вона тримала в руці такий самий гак. Гаки ідеально підходили до двох отворів у масивному металевому диску. Жінки легко затягли кришку в автомобіль і відкинули її на підлогу, немов це був якийсь пластмасовий ящик.

У «швидкій допомозі» знизу повіяло холодом. На місці кришки в темряву йшов тунель. З одного боку тунелю донизу спускався ряд приварених скоб.

Стрибнувши в цю дірку, Стіне зникла — миттєво, немов ілюзіоніст. Каспер подивився їй услід — вона стояла, тримаючись за скоби, вже на триметровій глибині.

— Наступний — Каспер, — скомандувала вона.

Він чув свою довіру до неї. Насправді вона нікуди й ніколи не зникала. Насправді він завжди знав, що саме за нею він не вагаючись готовий піти навіть у пекло. Головне, щоб вона не заперечувала.

А проте він перехрестився. Маленьке хресне знамення. Що не дуже впадає в очі. Ретельно настроєна молитва. І ось він пішов за нею.

Внизу виявилося холодніше, ніж він сподівався. Услід за ним спустилася африканка. На лівій руці вона несла Максиміліана — легко, немов ганчір’яну ляльку. Каспер побачив, що під пахвою у неї затиснуті два пластикових пакети з рідинами, трубки від яких тяглися до голок в руці його батька.

Скоби закінчувалися на вузькому майданчику. Франц Фібер спустився останнім. Коли всі вони зібралися, Стіне обернулася. У конусі світла від діод ного ліхтарика перед ними відкрився навколишній світ.

Перше, що Каспер відчув, — це запах каналізації. Він перевищував усе, з чим йому коли-небудь доводилося стикатися — навіть у цирку. Друге — це краса видовища. Вона в якомусь сенсі нейтралізувала сморід.

Вони стояли у величезному тунелі — овальному в поперечному перетині. По дну його текла глиниста чорна річка.

Стіне помітила їхнє благоговійне мовчання.

— Каналізаційний трубопровід, — пояснила вона. — Викопаний уручну. Наприкінці дев’ятнадцятого століття. Чотири на шість метрів. Дно забетонували, укріпили стіни. Отам — невеликі каналізаційні труби з полівінілхлориду.

Тепер Каспер їх бачив — ряди пластикових труб, підвішені уздовж стін.

— Водоскид, — продовжувала вона. — На той випадок — раз на десять років, — якщо потік перекриється і каналізаційна мережа переповниться. Надлишок зливається прямо в Ересунн. Друга магістраль йде від району Нерребро під Фредеріксберґом і залізницею і виливається в рів біля цегельні.

Вона пішла вперед, решта повільно за нею. У темряві, за межами конуса світла, Каспер побачив дрібні світляні намистинки, здавалося, що над поверхнею води розкинулося зоряне небо. Він спрямував своє налобне світло на цю галактику — і побачив пацюків. Не сотні, а тисячі пацюків — на кабелі, у вузьких проходах по той бік річки, біля самої крайки води. Вперше у своєму житті він оцінив елегантність цих тварин, він почув її, почув їхню спритність, їхні різнобічні здібності, їхнє вміння пристосовуватись. Він пригадав один експеримент, коли його запросили консультантом на кафедру акустики Данського технічного університету, експеримент цей проводився на випробувальній ділянці Вищої сільськогосподарської школи в Тострупі. Досліджувався вплив музики на тварин. Він запропонував тоді Генделя для корів. Великі прямокутні музичні конструкції Сен-Санса — для свиней. Хтось запропонував перевірити також пацюків. Пацюки обожнювали Баха — Каспер і не сумнівався в цьому. Про це свідчила їхня життєлюбність. Слухаючи фортепіанні концерти Баха, пацюки розмножувались удвічі інтенсивніше.

— Мені завжди вони подобались.

У нього за спиною стояла Стіне.

— Коли мене призначили головним інженером відділу, ми вирішили це відсвяткувати. Адже я була ще зовсім молода. До того ж уперше на цю посаду призначили жінку. Того ранку я знайшла двох щуренят, що потонули в одному із заглибних насосів каналізації. І принесла їх на вечірку. Наділа як сережки. Підвісила їх за хвости. Вони так і теліпалися навколо шиї.

Вона не жартувала.

— Навіщо?

Вона шукала пояснення — усередині себе.

— Можливо, — сказала вона, — мені завжди хотілося показати людям, що ховається за фасадом. У глибині. І з якими витратами це пов’язано.

— І як до цього поставилися?

— Ніхто нічого не зміг їсти. Мені довелося їх зняти. Спустити в унітаз.

Вони йшли хвилин десять. Повільний плин води свідчив про те, що тунель спускається поступово. Він почув, що попереду стіни тунелю розсуваються. Відбитий звук повертався довше — схоже, вони підійшли до якоїсь рукотворної печери.

Зверху проникало слабке світло. Немов через просвіти церковної бані. Над ними відкрилася шахта.

— Вентиляційний канал і аварійний вихід. Тільки на цьому трубопроводі їх чотириста штук.

У світлі конуса від ліхтарика Стіне стало видно труби, що тяглися на різних рівнях.

— Електрика, телефон і широкосмуговий канал зв’язку розташовані найближче до поверхні, їх не треба захищати від морозу.

Конус світла сповз на метр нижче, там теж тяглися труби.

— Військові лінії зв’язку. Оце магістральний кабель НАТО для передавання нецифрової інформації. Він іде від вулиці Роскілевай до штабу командування в норвезькому Колсосі.

Конус сповз іще нижче.

— Газ, вода. Центральне опалювання. І каналізація. Надра Копенгагена не являють собою суцільної маси. Вони пористі, немов бджолині стільники.

Промінь світла перемістився. Він уперся в металеві двері з написом «Висока напруга».

Африканка ступила до дверей, тримаючи в руках маленький ломик. Вона відчинила двері так легко, наче