Bogdana reider - Зоряні Війни : Еніка Скайвокер ( Відновленя ), Bogdana reider

Тіні Загороз

Дипломатична місія, яка їх чекала, була важливою для підтримання миру між різними фракціями на планеті Ботавуі. Сріблясті ліси цієї планети були домом для чутливих до Сили істот, і їхнє виживання було важливим для балансу в галактиці зачинилися позаду них. За мить, корабель відірвався від поверхні та почав підйом у наповнене зорями небо, залишаючи планету і всі проблеми позаду.Попереду їх чекала нова місія, нові випробування, і можливо, нові небезпеки, але вони були разом, і це було найважливішим. Політ на Ботавуі мав би бути лише першим кроком у їхньому довгому та непростому шляху джедаїв. Сонце вже сходило над Коспортом, коли їхній корабель впевнено протиснувся крізь атмосферу планети, виринаючи з ранкового туману. Обі-Ван з Енікою ступили на майданчик, що виблискував чистотою, і відчули на собі погляди делегації та допитливого вітру, який м'яко обвівав їхні мантії. Сенатор Фур стояв перед ними, величний і стриманий, але в його глибоких, темних очах відобразилось щемне розчарування. Його постать міцно стояла на гранітній плиті, а руки, складені на грудях, здавались виразниками нерухомості його волі. Не встигли вони привітатися як приземлись ще два шатли  з одного з них вийшла Сатін Крайз  і Дрейк Оуен  .Еніка автоматично шмагнула за Обі-Вана годуючись що дядько зараз знову почне свою про мову про місце жінок .Хоча може не почне при Сатін . І треба було  Сатін звернути увагу на них з Обі- Ваном

— Обі-Ван Кенобі  не вже це ти .Скільки років пройшло  не приставиш мені свою супутницю 

— Я теж радий бачити тебе  Сатін  це моя падаван Еніка Скайвокер.

Сатін Крайз посміхнулася, її очі заблищали від спогадів про минулі пригоди з Обі-Ваном. Вона простягнула руку до Еніки, і коли їхні пальці зустрілися, Еніка відчула теплоту та силу цієї жінки, яка так багато значила для її майстра.

— Дуже приємно, Еніко, — промовила Сатін, її голос випромінював доброзичливість. — Я багато чула про тебе. Сподіваюсь, ти вже готова до того, що на нас чекає. Еніка кивнула, відчуваючи як хвиля впевненості пробігає крізь неї. Вона знала, що попереду будуть випробування, але поруч з такими союзниками, як Обі-Ван і Сатін, вона відчувала себе готовою до будь-яких викликів. Дрейк Оуен підійшов ближче, його очі швидко оцінили новоприбулих. Він обернувся до Обі-Вана:

— Дарма ви привели свою падаван  вона дівчина і що може знати дівчина про політику 

— Скажіть це Падме і Сатін  промовила Еніка  підходячи до них --Ми  чекаємо ще одного дипломата  Сенатор Фур сказав що він прибуде завтра так що нам виділили кімнати для ночівлі . Вона поправила рукава свої білих мантії  Обі-Ван Кенобі злегка нахилив голову, уважно спостерігаючи за реакцією Сатін на слова Еніки. Він знав, що його падаван має силу духу і впевненість, які допоможуть їй витримати будь-які випробування, навіть якщо це включає дипломатичні зустрічі з такими особами, як Дрейк Оуен.Сатін посміхнулася, її погляд був сповнений підтримки:

— Еніка права. В наші часи жінки займають важливі позиції в політиці та дипломатії. Ми з Падме приклад тому.Дрейк лише знизав плечима, але не став далі коментувати. Він знав, що сперечатися з Сатін було марно.Сенатор Фур, який спостерігав за обміном реплік, вирішив втрутитися:

— Добре. Нам дійсно потрібно трохи відпочити та підготуватися до завтрашньої зустрічі. Дозвольте я проведу вас до ваших кімнат. Група рушила за сенатором, переходячи через величні коридори палацу. Повітря було насичене ароматом екзотичних квітів, а м'яке світло ліхтарів створювало атмосферу спокою та умиротворення. Еніка відчула легке хвилювання, розуміючи, що кожен крок наближає їх до нових випробувань. Але вона також відчувала силу і підтримку своїх союзників. Вона знала, що, попри всі труднощі, вони разом зможуть подолати будь-які перешкоди. Коли вони дісталися до своїх кімнат, Обі-Ван підійшов до Еніки:

— Ти добре впоралась, Еніко. Завтра буде важкий день, але я впевнений, що ти готова.  Навіть зі своїм дядьком

— Котрий не знає що він мій дядько .І ти нарешті побачив  Сатін .Обі-Ван покачав головою і притягнув до себе за талію. Він явно почув нотки ревності в голосі коханої .

— Ти ревнуєш 

— Було б  чому  вона доросла дівчина, а я порівняно з нею дитина .

— Але кохаю я тебе .Він поцілував її в шию..Еніка відчула, як тепло та комфорт обіймів Обі-Вана огортають її, немов щит від усіх викликів, які їх чекали попереду. Їхній затишний момент був перерваний лише тихим стуком у двері. Обі-Ван відступив на крок, намагаючись зберегти спокій та приховати їхню близькість.

— Входьте, — промовив він, повернувшись до дверей. Двері відчинилися, і на порозі з'явилася Сатін, її погляд ковзав від Обі-Вана до Еніки, і назад.

— Вибачте за вторгнення, але я хотіла ще раз поговорити з вами перед завтрашнім днем, — сказала вона, її голос був м'який, але рішучий.Обі-Ван кивнув і запропонував їй сісти. Еніка теж сіла поруч з Обі-Ваном, відчуваючи свою роль не лише як падаван, але і як рівноправного партнера в цьому складному завданні.

— Я хотіла б обговорити деякі деталі нашої місії, — почала Сатін, її погляд був спрямований на Обі-Вана, але вона явно враховувала присутність Еніки. — Мені здається, що за цими переговорами ховається щось більше, ніж просто дипломатичні питання. Можливо, нам слід бути готовими до несподіванок.Обі-Ван кивнув, його обличчя було серйозним.

— Ми завжди готові до несподіванок, Сатін. Моя падаван і я вміємо адаптуватися до будь-яких ситуацій. Сатін посміхнулася, її погляд став теплішим.

— Я впевнена в цьому, Обі-Ван. І я рада, що Еніка тут з нами. Вона виглядає сильною і рішучою.

Еніка кивнула, відчуваючи підтримку від слів Сатін.

— Дякую, Сатін. Ми зробимо все можливе, щоб забезпечити успіх цієї місії.

Сатін підійнялася зі свого місця, готуючись піти.

— Я рада, що ми працюємо разом. До зустрічі завтра, — сказала вона, киваючи Обі-Вану та Еніці перед тим, як вийти з кімнати. Коли двері за Сатін зачинилися, Обі-Ван повернувся до Еніки, його погляд був м'яким і турботливим.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍