Олег Калашніков - Захисники, які ступили за межу життя, Олег Калашніков

Після переміщення у Докучаєвськ нас підпорядкували на доволі тривалий час 72-й ОМБр. Весь обоз розмістили під Волновахою, а три гармати поставили в напрямку міста Докучаєвська. Потім були селище Оленівка Волноваського району, село Тарамчук Мар’їнського району, саме місто Мар’їнка та селище Березове Мар’їнського району. Батарея була розкидана погарматно по цім населеним пунктам для посилення піхотних підрозділів 28-ї ОМБр. 

У 2015 році нас розділили погарматно, я стояв у напрямках Тарамчук та Березове. 

Нам з «Татарином» довелося стріляти з закритих вогневих позицій, для цього використовували бусоль – одну на батарею. Спочатку я відпрацюю на бусолі, потім машина везе її до «Татарина». 
Коли нас виявляли і ми потрапляли під ворожій обстріл та просили допомоги по радіостанції, то відповідь була лише одна: «Відстежуйте ситуацію на місці. Тримайтеся, хлопці!». Іншими словами: «Спасіння потопельників – справа рук самих потопельників.»

2-а протитанкова артилерійська батарея. 
Командир – капітан Федір Папка. 

8 квітня передана в підпорядкування командувача ОК «Північ». 11 квітня перекинута в район аеродрому м. Прилуки. Передана до складу тактичної групи «Північ», ставши її протитанковим резервом. 

Надалі вибула на фронт. 

5 серпня близько 16:00 при занятті вогневого рубежу отримав осколкові поранення один військовослужбовець. 

7 серпня внаслідок мінометного обстрілу отримав численні осколкові поранення і контузію офіцер батареї. 

13 серпня близько 11:00 під час відбиття танкової атаки на блок-пост № 0104 під мінометним обстрілом отримали осколкові поранення начальник розвідки протитанкового артилерійського дивізіону і троє військовослужбовців 2-ї батареї. Пошкоджено дві протитанкові гармати МТ-12. 

3 вересня внаслідок обстрілу з РСЗВ базового табору батареї в районі н. п. Побєда Новоайдарського району отримали контузії чотири військовослужбовця. Втрачено один МТ-ЛБ, три автомобіля, два причепи, стрілецьку зброю і керовані снаряди «Стугна». 

3-тя протитанкова артилерійська батарея. 
Командир – капітан Олександр Коропченко. 

8 квітня передана в підпорядкування командувача ОК «Північ». 11 квітня перекинута в район аеродрому м. Прилуки. Включена до складу тактичної групи «Північ», ставши таким чином її протитанковим резервом. 

Наприкінці липня була перекинута в Луганську область. 

18 серпня близько 05:00 під час переміщення між блок-постами в районі н. п. Станично-Луганське Луганської області, внаслідок обстрілу було поранено 6 військовослужбовців, зокрема командира батареї. Знищений 1 автомобіль «ЗІЛ-131», стрілецьку зброю та боєприпаси до МТ-12. 

20 серпня зазнали обстрілу позиції блок-поста в районі н. п. Камишин Станично-Луганського району, було знищено тягач МТ-ЛБ, пошкоджена протитанкова гармата МТ-12Р. 

30 серпня під час артилерійського обстрілу позицій в районі блок-поста н. п. Макарове Станично-Луганського району, було знищено один автомобіль «ЗІЛ-131», а також боєприпаси до МТ-12. 

5 вересня близько 19:30 під час артилерійського обстрілу позицій в районі н. п. Побєда Новоайдарського району було знищено стрілецьку зброю, два автомобілі, два причепи, радіостанція Р-142 на базі автомобіля ГАЗ-66 батареї управління. 

Батарея протитанкових керованих ракет. 
Командир – капітан Олег Дзюба. 

Перекинута 16 травня на полігон «Широкий Лан», де передана до складу оперативної мобільного угруповання «Полісся». 

Зі спогадів капітана Олега Дзюби, командира батареї:
 «Батарея ПТРК 26 артбригади складала протитанковий резерв ОМУ «Полісся», командиром якого був командир батареї. Задача батареї полягала у знищенні танків та інших броньованих машин противника, що прорвали оборону. Це мало відбуватися у взаємодії з вертолітними підрозділами та протитанковими засобами механізованих підрозділів. Також ми мали прикривати відкриті фланги підрозділів та стримувати прориви ворога у нашій обороні, що могли утворитися внаслідок вогневих ударів противника. Нашою задачею також було здійснення прикриття висування та розгортання загальновійськового резерву і ведення контратакі по фронту: місто Армянськ, Кримський півострів, населені пункти Чаплинка, Новоолексіївка, Чонгар, Партизани, Стрілкове, Каїрка, Новософіївка Херсонської області.»

На кримському напрямку батарея перебувала до 11 травня 2015 року, після чого вибула до зони проведення АТО. Підрозділ було придано 57-й мотопіхотній бригаді, як протитанковий резерв командуючого сектора «С». 

На той час закінчилося формування другої батареї, яку очолив капітан Олексій Семиженко і була передана до складу 44-ї окремої артилерійської бригади. Ця батарея брала участь у боях на дебальцевському напрямку, мала втрати. 

Час від часу батарею відправляли на «нульові позиції». 

Зі спогадів капітана Олега Дзюби, командира батареї:
«Як приклад, 10-20 червня ми знаходились між селищем Зайцеве та селом Кодема Артемівського (тепер Бахмутського) району. Ми мали влаштувати полювання на російський танк, який виїздив зі сторони малої промзони, що в селищі Гольмівський (передмістя Горлівки). Намагалися визначити хронометрію виїздів цього танка, щоб своєчасно зробити засідку, підготуватися до стрільби та знищити його. Перебували ми там два тижні, однак, підловити ворожого панцерника не вдалося.