Остап Вишня - Моя автобіографія. Письменники. Сом, Остап Вишня

М. Зеров, П. Филипович, M. Рильський, M. Драй-Хмара, M. Могилянський, О. Бургардт. У своїй творчості ці письменники орієнту­валися на античну класику, проповідували культ «чистого мистецтва», уникали злободенної тематики. Згодом частина їх перейшла на позиції радянської реалістичної літератури.

36

«Бумеранг» (чи як він там зветься...). — Літературної організації чи угруповання під такою назвою на Україні не існувало. Можливо, Остап Вишня жартома назвав так літераторів, що належали до малочисельних, не відомих широкому загалу об'єднань.

37

Хвильовий Микола (справжнє прізвище та ім'я: Фітільов Микола Гри­горович, 1893-1933) — український радянський письменник.

38

Досвітній Олесь (справжнє прізвище та ім'я: Скрипаль Олександр Федо­рович, 1891-1934) — український радянський письменник.

39

Нестор Літописець (11 - поч. 12 ст.) — автор «Повісті минулих літ».

40

Остромир (християнське ім'я Іосиф) — новгородський воєвода ї посад­ник в 1054-1057 pp., замовник найдавнішого з тих, що дійшли до нашого часу, Євангелія, т. зв. Остромирового.

41

Я люблю березільців, франківців, одещан, заньківчан... — Автор має на увазі тогочасні українські театри: «Березіль», імені Івана Франка, Одесь­ку держдраму, імені Марії Заньковецької.

42

МОПР (МОДР) — Міжнародна організація допомоги борцям революції, створена в 1922 р. на основі рішень четвертого конгресу Комінтерну. Секція МОДР в СРСР існувала до 1947 р.

43

Авіохем (Осоавіахім) — Товариство сприяння обороні, авіаційному й хі­мічному будівництву; масова добровільна громадська організація, що існу­вала в СРСР з 1927-1948 р. Головними завданнями товариства були зміцнення обороноздатності країни, поширення військових знань серед населення, виховання його в дусі радянського патріотизму.

44

«Геть неписьменність» — громадська організація трудящих України, створена з метою ліквідації неписьменності. Існувала в 20-х роках.

45

Товариство «Змичка» — громадська організація трудящих, що займа­лася встановленням і зміцненням економічних і культурних зв'язків між містом і селом. Існувала в 20-х роках.

46

Літературний клуб ім. Вас. Блакитного — клуб харківських літераторів у другій половині 20-х — першій половині 30-х років. Створений для прове­дення масової, культосвітньої, пропагандистської роботи, а також відпо­чинку письменників.

47

На корпус (спец. термін) — один із видів друкарського шрифту і набору.

48

«Гарт» — організація пролетарських письменників, яка була заснована 1923 р. і яку очолював письменник, громадський діяч, редактор газети «Вісті ВУЦВК» В. М. Блакитний (Еллакський) (1894-1925).

49

«Більшовик» — щоденна робітничо-селянська газета, друкований орган ЦК КП(б)У. Виходила в Києві в 1919-1925 pp., згуртовувала навколо себе літературну молодь.

50

Символісти — представники творчого напряму, що в художньо-змістових і стильових пошуках віддавали перевагу символістсько-абстракт­ній образності; заявляли про себе і в українській літературі перших десяти­літь 20 ст.

51

«Неокласики» — українська літературна група, виникла на початку 20-х років 20 ст. (М. Зеров, М. Рильський, П. Филипович, М. Драй-Хмара та ін.) Орієнтувалися на античну художню класику та західні мистецькі зразки, піднесення рівня художньої творчості.

52

Шкурупій Гео (Юрій) Данилович (1903-1937) — поет і про­заїк. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.

53

Тихесенький вечір на землю спадає... — слова з популярного українського романсу.

54

Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше... — слова з української народної пісні.

55

Леггорн — порода курей.

56

Сабанєєв Леонід Павлович (1844-1898) — російський зоолог, який вивчав мисливську фауну, мисливське господарство і спортивне риболовство. В 1873-1877 pp. редагував і видавав журнал «Природа».

57

«Якби ж таки того пана чорти були узяли…» — слова з української народної пісні.