Кулик Степан - Відродження-2, Кулик Степан

Спритність — 2

Витривалість — 3

Сприйняття — 1

Інтелект — 2

Харизма — 8

Навик класу:

Заряд бадьорості 3-го рівня. (Відновлює втрачену енергію на 150 одиниць. Спосіб застосування: поцілунок, інтим).

Аура упевненості 2-го рівня. (Підвищує силу, витривалість та переконливість супутника на «+2» протягом 1 години. Кулдаун – 6 годин. Радіус дії – 2 метри).

Ух ти! Схоже, покійний Сидор тебе поряд із собою не лише за гарні очі тримав. З такими вміннями, ти з будь-якого задохлика супермена зробити можеш. Не дарма кажуть, що вродлива жінка здатна надихати нас на подвиги. До речі, про подвиги, я охоче зробив би зараз ще парочку.

Наші погляди зустрілися, і Оленка з усмішкою потяглася до ременя на моїх штанах. Я не став її стримувати, але… не вийшло. Двері в кабінет з гуркотом відчинилися, і в них буревієм влетів Хомин. Мазнув поглядом по кімнаті, зафіксував трупи, байдуже ковзнув по дівчині і зупинився на мені.

— Ось ти де… А ми й не знаємо, що думати. Постріли півгодини як стихли, а ти все не повертаєшся. Сашка мені вже весь мозок винесла: йди шукай, та йди шукай, може, поранений десь лежить? Сама бігти поривалася, ледве втримав. І ця ще якось непомітно з приймальні щезла… До Алтая пішла? На допомогу хотіла покликати, так? Пристрелиш її?

— Спокійно! Олена мені дуже допомогла. Тепер вона частина команди, — допомагаю дівчині підвестися і непомітно провожу великим пальцем собі по грудях, застебнись, мовляв. Отакий я, так. Нікому не дозволю розглядати те, що вважаю своїм.

— А у вас як? Усе в порядку? Заручниці заспокоїлися?

— Так, Сашка хутко порядок навела. Спершу пістолетом помахала, потім дала кожній коньяку ковтнути. А потім про підземний притулок розповіла. Я підтвердив... Загалом, втихомирилися дівчата. Пообіймалися, поплакали… Тепер чекають, коли ми їх до Возгена переправимо.

— То ходімо… Не будемо примушувати дівчат чекати. Та й Возген, напевно, хвилюється. Загалом, час на базу. До речі, ти знаєш, що ще один прохід знаходиться прямо тут, за школою? У гаражах? Ні? Ну, ось заодно і його перевіримо. Мабуть, зручніше, ніж по гвинтових сходах шастати. Я сьогодні вже досить набігався. Оленко? Ти як? Готова?

Дівчина мовчки підійшла і стала поруч. Схоже, хотіла взяти під руку, але в останню мить утрималася. Ммм... А ось про неминучу розмову з Горобчиком я забув. Ну та вже, якось прорвемося.