Mary Kons - Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-А ти чому і досі тут?-знову ця бабуська.
Вона підійшла до могили мами і поклавши руку на моє плече прошепотіла
-Красива в тебе мама була. У вас очі одного відтінку. Доброю напевно була.
Я нічого не зміг відказати.
-Ти додому ще не збираєшся? Бо тільки я тут просиділа годину а ти приїхав скоріше. І судячи з свічки то набагато скоріше.
І дійсно....свічка котру я запалив щойно приїхав уже майже догоряла.
-Я....не знаю. Тут так спокійно,ніхто не говорить нічого,тихо. Можливо залишитися.
-Ей,ти чого. Навіть не думай. Ти молодий хлопець,тобі ще веселитися і заворожувати тебе має шум а не тиша. І точно не цвинтар. І якщо ти думаєш що так буде краще то це далеко не так. Навряд чи твоя мама хотіла б щоб ти отак сидів і нічого не робив. Повір,в мене хоча і немає дітей,але я б не хотіла щоб вони пропускали своє життя. Тобі потрібно пережити це. Пережити смерть рідної людини. Відпусти це. І стане легше.
-Легше вже ніколи не стане.-прошепоьів я ці опустив голову.-Батько нову дружину знайшов. Я просто не хочу повертатися додому. Таке враження, що...
-Що зрадиш маму?-продовжила замість мене жінка.
-Так. А я... не можу так.
-Ти вже ніколи її не зрадиш. Хіба що у твоєму серці перестане бути місце для неї. Або ж ти забудеш її. А цього не станеться. Ти просто привязуєш себе до цього місця,а не потрібно. Твій батько відпустив її і це досить нормально. Життя продовжується. Ти вже нічого не можеш зробити. Просто пам'ятай про маму і цього буде достатньо.
Раптом я відчув як мій телефон завібрував. Катя. Я мимоволі посміхнувся сам до себе.
-Бачиш,у світі і досі існує те що викликає у тебе посмішку. То чому ти маєш від всього відмовлятися?
-Ви багато і чому праві,але...
-На словах легше ніж на ділі. Знаю. Але просто прийми мою дружню пораду.
Я швидко відписав сестрі і все ж вирішив прямувати додому.
-Дякую вам. Велике.-востаннє сказав я жінці перед тим як наші дороги розійшлися.
Я поїхав додому з свіжою головою. Сонце вже ховалося за обрій і це виглядало так красиво... Жінка права,життя продовжується і потрібно його проживати. Потрібно жити миттями а не просто існувати. Хоча не знаю наскільки скоро мені вдасться позбутися тієї діри в душі. Здається,вона ніколи не зникне.
В будинок я зайшов достатньо тихо. Почув з вітальні сміх і на мить завмер. А можливо мені треба ще подумати? Але все ж я тихими кроками зайшов у вітальню. Точніше зупинився коли почув мелодійний незнайомий голос. Потім голос сестри і знайомий тон. Коли вона починає розтягувати слова. А тоді застигла тиша і все ж хто я такий щоб не врятувати сестру. До того ж якщо я знаю продовження. Всі погляди одразу ж спрямувалися на мене. Так,я не готовий пробачити батьку за таку швидку зміну жінок але це його вибір. Принаймні для себе я вирішив що мама у мене була і буде одною.
Я швидко вшився з компанії сім'ї,заьдень дійсно дуже сильно змучився. Ще й голова після ранішнього болить. На наступний раз треба буде менше пити. Разом із спогадами минулої ночі в голову прийшла та сама блондинка. І бажання.... Що б такого придумати? Я зайшов у телеграм,а конкретніше у групу з друзями. Вони якраз жалілися на свій день і обговорювали ще щось цікаве.
Stasik👻: Я кажу ж що попереднє ніч була набагато веселіше. Давайте і зараз кудись махнем?
Bik_rok: Стас, я від учора ще не відійшов. Пожалій мою печінку.
Vladik😎:Печінка печінков але пам'ять підправити треба. Особисто я так і нічого не згадав з минулої ночі.
Stasik👻:Ха,а я все пам'ятаю в найменших дрібницях. Боженка,тобі доречі ніхто не писав?
Bosty😈:Писав!Стас,це державна зрада! Звідки у того козла мій номер?
Stasik👻:Я ж твій друг. Допоміг трошки в заведенні стосунків.
Bosty😈:Красно дякую але план провалився😝Його і на десять хвилин не стало. Слабконервний.
Maks:У вас я розумію сама популярна тема-кохання
Stasik👻:О,Максік. Доречі,за скільки хв до Києва доїхав на тверезу голову? Доречі, я і досі в Одесі. Ніхто не знає де можна купити новий швидкий моцик за нормальні бабосіки?
Maks:За дві години був дома. А з твоїм моциком що? Я тобі потім скину пару сайтів.
Stasik👻:Та в місті нічого не можна лишати без нагляду. Ні,взагалі треба всьо за десять замків замикати. Прикинь, вийшов надвір а там від мого мотоцикла лишень колесо заднє лишилося. Походу дітям мокалатури затребувалося. Але бля,я не думав що у нас такий народ.
Maks:І за то подякуй😂А заднє колесо чо лишили ?
Bosty😈:Хах,це тобі за те що тому ботаніку мій номер дав 😂
Stasik👻:А мені як смішно.Лишився без колес. І звідки я знаю чого вони заднє колесо лишили.
Vladik😎:Щоб згадку мав😂
Від телефону мене відірвав шум на моєму поверсі. Схоже,літературний вечір вже закінчився і всі пішли спати. Я знову повернувся до телефону де вже змінили тему
Bik_rok: Завтра вечірка у Серого. В нас пяьтьох є пропуск. Хто їде? Буде весело. Принаймні обіцяють.
Vladik😎:На хаті вечірка?
Bik_rok: Так. Батьки змоталися на море у відпустку. Він вирішив відірватися.
Maks:Сподіваюся все скінчиться не все як минулого разу.
Stasik👻:А що я пропустив? Що тоді такого сталося і я не знаю?
Maks:Та я вранці був у одному ліжку з ним підхопився.Ніби орієнтацію не міняв але чого так повернулося не поняв.
Vladik😎:Ми про тебе чогось не знаємо?😆
Maks:Дуже смішно Влад. Я ж тоді вдень вимотався, він сказав мені іти в кімнату прямо по коридору з правої сторони. Я хз боки попутав. Зайшов на ліво. Добре що в двері хоча б ті попав. А то б привалився до його сестри а потім вранці ще гірше було б😂😂😂
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вороги чи майбутні коханці, Mary Kons», після закриття браузера.