Hevi - Поворот долі, Hevi

7

   Зранку зібралася і побігла на роботу. Навіть не знаю як відпрацювати ще тут два тижні, якщо доведеться. Я вже так налаштувалася, що іду, бажання працювати немає взагалі. Перш за все іду до шефа писати заяву на звільнення.

   В мене таке бажання послати цього старого козла. Навіть не знаю як стриматися. Але потрібно тримати себе в руках, щоб пошвидше звідси змитися. Тому надіваю посмішку і заходжу в кабінет:

   - Доброго дня. До вас можна? Ви не зайняті?

   - Так, Оля, що ти хотіла ?

   - Я хочу звільнитися за угодою сторін.

   - Що? 

   - Я хочу звільнитися за угодою сторін.

   - Я почув, а тепер чекаю на пояснення.

   - Ну розумієте я хочу заміж і в декрет збираюся, а вам доведеться платити мені декретні, я не можу вас так підставляти.

   - Відпрацюєш два тижні і підеш. Де я тобі зараз заміну знайду?

   - Та я б із радістю, але я вагітна і мені вже треба на облік ставати, а через два тижні ви вже не зможете мене вагітну звільнити і на іншу роботу ніхто не візьме. Я про вас непокоюся. Хочу піти чим пошвидше, поки є така можливість і щоб вам не завдавати проблем.

   - А, ну раз так то пиши заяву, поки твоє пузо не вилізло.

   - Дякую.

   Швиденько хапаю лист паперу і пишу заяву на звільнення. Простягую шефу, той одразу підписує. Я вибігаю з кабінету цього старого козла на сьомому небі від щастя. Одразу біжу у відділ кадрів. Віддаю там свою заяву на звільнення і все я вільна. Навіть не віриться, що я нарешті розпрощалася з цим гадюшником.

   Виходжу з офісу із таким полегшенням і дуже гарним настроєм. Та йти в офіс Миколи не хочеться, хочу сьогодні відпочити та підготуватися до першого робочого дня на новому місці. Завтра треба виглядати на всі сто. Тримайся мажоре, тобі доведеться не солодко.

   Прямую до торгового центру, на нову роботу треба йти в новому одязі. Йду щось підібрати на завтра, а ще треба прикупити парочку гарненьких комплектів білизни. Я люблю купляти саме її, жінка завжди має бути в гарній дорогій білизні, тоді вона буде почуватися впевненою у собі. 

   Заходжу в один із бутиків з одягом. Знаходжу там декілька спідниць та обираю до них декілька білих блузок, прямую до примірочної. Починаю приміряти одяг та все мені не подобається, все не те, що я шукаю. Іду знову на пошуки, беру ще декілька речей і знову повертаюся до примірочної.  Вдіваю одну із спідниць і дивлюся на себе в дзеркало, просто супер, це саме те, що мені потрібно. Спідниця мене облягає та добре підкреслює мою талію, вона трохи нижче колін, збоку досить високий розріз. Тепер залишилося ще підібрати до неї блузку. Нарешті і її знаходжу, дивлюся на свій образ, просто супер підходить. Залишилося ще тільки купити білизну під нього.

   Заходжу в бутік із білизною, беру декілька комплектів . Під мій новий одяг прекрасно підійде білий кружевний комплект, його беру навіть не думаючи, а от другий не можу оприділитися між чорним і червоним. В кінцевому результаті все ж таки беру чорний, він більше підійде під будь що, ніж червоний. Йду на касу, розплачуюся і йду в кафешку випити кави. Хтось любить шопінг, а мене він завжди втомлює.

   Присівши за один із вільних столиків замовляю каву і поки чекаю набираю Аню:

    - Привіт люба, як твоє самопочуття?

    - Привіт Олюнь, все добре, дякую. Ти розказуй як у тебе справи? Ти звільнилася? Коли приступиш на нову роботу?

   - Я вже вільна, звільнилася за угодою сторін. Зараз у торговому центрі, прийшла трохи обновити гардероб. Завтра планую вийти на нову роботу. Микола завтра буде?

   - Навіть не знаю, я не можу його навіть вигнати від себе, не відходить від мене нікуди. За роботу взагалі забув, все звалив на Олега. Але я скажу йому, що в тебе завтра перший робочий день і хай він іде тобі допомогти.

   - Дякую подруго, якось мені страшнувато залишатися з Олегом наодинці.

   - Та не з'їсть він тебе. Може якраз у вас все получиться, з вас вийде гарна пара.

   - О, ні, навіть не починай. Він мені не підходить, не мій ідеал. 

   - Ну ти придивися все ж таки. Він дуже добрий і бачу ти йому не байдужа.

   - Це його проблеми, мене він не цікавить, тому давай закриємо цю тему .

   - Як скажеш, я просто хочу тобі щастя.

   - Я знаю Анют. Ну добре, завтра після роботи заїду і все тобі розкажу.

    - Чекаю з нетерпінням. До завтра.

  Я відключаюся. Чому Аня так хоче звести мене з цим мажором, він бісить кожну клітинку мого тіла. 

    Випила каву і поїхала додому.  Треба привести себе в порядок і добре відіспатися. Завтра у мене складний день...

  

 

Дякую за вподобайки. Чекаю вас у коментарях. Гарного вам дня.

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно