Анна Стоун - Леді Вольфрам , Анна Стоун
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Кому у наш час потрібні твої пісеньки? А ця професія тобі точно знадобиться! — сказала жінка і поспішила піти на кухню.
Склавши руки, Рада повернулася до спальні.
— Знадобиться. Ага, звичайно. — тихо, але зло прошепотіла дівчина, сівши на ліжко.
Від цих розмов у неї розболілася голова. Витягнувши з валізки кришталеву кулю, вона приклала її до скроні. На Аладеї було вже пізно. Дівчина шкодувала, що вона була не там, а тут. Якби не подія з донькою заступниці директора, вона все ще залишалася в «Резенфорді», разом друзями, а після його закінчення змогла збудувати кар'єру співачки.
Але, на жаль, звістка про те, що трапилося у школі, вже розлетілася містом. У свіжому номері газети Рада вже читала статтю про студентку, яка навмисне штовхнула дівчинку в озеро з піраньями. Але то була неправда. Або... не зовсім правда. Адже Рада не знала, що в тому озері водилися хижаки. Наразі жоден продюсер точно не захоче з нею працювати.
У животі забурчало. Піднявшись із ліжка, Рада зітхнула і пішла на кухню, де тітка Мері почала смажити відбивні.
— Вибач! Ти маєш рацію, я знову сказала дурість! Що в нас на обід? — поцікавилася дівчина, зазирнувши тітці через плече.
Та посміхнулася і відкрила сковорідку, на якій лежали дві щойно приготовані відбивні.
Рада облизнулася. Марія Федотівна поклала їй на тарілку ці відбивні та салат із капусти. Дівчина взялася за їжу. Тітка сіла навпроти.
— То чого тебе вигнали? — спокійним тоном поцікавилась Марія Федотівна.
— Це дуже неприємна історія. Через мене покалічилася першокурсниця! — жуючи, відповіла Рада.
— Що?! — вигукнула Мері та рвучко встала. — І ти про це так легко говориш?
— А що я повинна робити? Плакати? Я її не кликала з собою! Вона сама причепилася! — відчуваючи, що назріває конфлікт, Рада надала особі байдужого вигляду та продовжила їсти.
Марія Федотівна говорила ще щось, але дівчина її вже не слухала. Дуже не хотілося ляпнути на адресу неприємної тітоньки якусь грубість.
— Я не винувата! У мене болить голова! Дай, ... будь ласка, таблетку, я не знайшла її в аптечці.
Марія Федотівна тільки тихо зітхнула. На кілька хвилин вийшла з кухні та повернулася з пігулкою аспірину та склянкою води.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Леді Вольфрам , Анна Стоун», після закриття браузера.