Алюшина Полина - Шлях Королеви, Алюшина Полина

2 Розділ: Народження спадкоємця

Маль, струсивши головою, швидко прийшла до тями. Вона, побачив своїх друзів у стані благоговійного сп'яніння, шикнула на всіх:

- Тихо! Ви бажаєте, щоб нас знайшли?

 - Маль права! Ану, тихо! Бракувало ще варти в такий радісний момент. - Підтримав срібну ельфійку Гредхард.

- Ріель, вірно? – Звернув свою увагу на дівчину Ронал. – Де ти знайшла яйце? Ми й наші попередники вже вісімсот років шукаємо його?

- Воно було у підземеллі замку Скаїра. Коли я наважилася втекти із замку, я почула, як дитина кликала на допомогу з підвалу. Але замість дитини я знайшла його. - Протягла руки з драконячим яйцем, Ріель. - І оскільки я бігла з лігва демонів, то, заодно, прихопила і цей променистий клубочок. Я ніяк не очікувала знайти яйце великої королеви! Воно випромінює стільки доброти!

 Маль посміхнулася.

- Давно ти втекла? – Поцікавився Гредхард.

- Чотири дні тому.

- Зрозуміло тепер, чому ти була така голодна! І зрозуміло, чому вартових стало більше.

- Ріель, можна мені оглянути його? - Маль стала навколішки перед дівчиною.

- Угу. - Кивнула та на знак згоди. Всі навкруги присунулися ще ближче.

Ельфійка акуратно забрала яйце з рук втікачки. «Ту-дум ...» почулося з яйця. Зіниці Маль розширилися, а вуха злегка почали тремтіти. Вона розглядала його то з одного боку, то з іншого, а потім з її обличчя поступово почала зникати посмішка, настороживши присутніх.

- Воно дуже слабке, і до того ж, неповноцінне. – Тихо промовила ельфійка.

 - Не зрозумів… - Ронал сів поруч із ельфійкою.

 - Ви знаєте, що королем стає напівкровка, який містить у собі дві різні нитки своїх батьків і дух дракона? - Маль подивилася в очі спочатку Роналу, а потім Гредхарду. - У цьому яйці є тільки два початки - від Її Величності Нітрил та її чоловіка. Від королеви дістався лише дух дракона.

 - Тому яйце світиться? - Вимовила Ріель.

Ельфійка підняла очі і ствердно кивнула.

- Так. А від чоловіка королеви Нітрил тягнеться лише одна кровна нитка. – Маль була здивована. - Той, чия душа знаходиться в яйці, не вилупиться без третьої складової – другої кровної нитки, а отже, і не стане новим королем.

- Як таке взагалі можливе? - Здивувався Ронал і підвівся.

- І що нам робити? - Старий із зітханням опустився на свій стілець.

- Я не знаю. Якби дракони залишилися, ми могли б спитати у них... - Маль передала кокон назад у руки Ріель і повільно піднялася з колін. Тривога повисла у повітрі.

- Пані Маль! Вони знайшли нас! - Раптом почулося ззовні. У підземеллі ввалився ельф, в якого праворуч під ребрами стирчала стріла, а з розбитої голови струмком текла кров. Хлопець упав. Тільки торкнулася його голова землі, як у кімнату вдерлися демони з ніг до голови вкриті обладунками. Ронал обернувся у перевертня і разом зі своїми побратимами накинувся на непроханих гостей. Почалася бійка. З усіх боків свистіли стріли, чувся брязкіт металу і клацання зубів. Гредхард схопив Ріель за руку, потягнувши до таємного виходу з іншого боку. Маль теж пробиралася слідом за торговцем та дівчиною. Перед виходом вона обернулася. Люди та ельфи були мертві, дехто з перевертнів поранено. Демонів знищили всіх.

 - Ронале, забирай своїх і швидко йди! Зараз демонів тут буде неймовірна чисельність. - Кинула вона на ходу і зникла в темряві тунелю.

- Чуєш, лучниця, можеш створити перешкоду для цих рогатих? - Почула ельфійка біля свого вуха голос старого.

- Так, але їх це надовго не втримає.

- Зроби хоч щось!

Маль обернулася, ляснула в долоні і приклавши руки до підлоги тунелю, промовила: «О, мати земля, захисти своїх дітей від сил нечистих! Онагоя ваянгум!»

Земля затремтіла, з усіх боків проходу поповзло коріння. Воно закрило собою прохід. Демони, які з’явилися в головному тунелі, завили. А Маль, усміхаючись, побігла далі.

- Гредхард, до виходу далеко?

- Стривай, Маль, не квап мене.

 - Демони ось-ось проб'ють мою стіну, і якщо вони нас зловлять, Нарім уже не врятувати! Ніколи! - Голос Маль піднявся на тон вище - вона хвилювалася не на жарт. Тепер їй було за що боротися.

- Ага! Згадав! Далі праворуч. – Радісно вигукнув торговець. Але вже наступної секунди вигукнув: - Мені це зовсім не подобається.

Ельфійка почула шарудіння за поворотом. Несподівано старий позадкував назад, ніби прикриваючи собою тих, хто був позаду, коли побачив, який величезний демон стоїть перед цим виходом.

- Старий, стій! - Наскочила на спину Гредхарда білошкіра дівчина, тим самим виштовхнувши його і Ріель назовні. В результаті вся трійця опинилася перед демоном, як на долоні.

Як потім з'ясувалося, демони передбачили всі можливі шляхи відходу і зібрали учасників таємної ради до купи. Ріель, злякавшись не на жарт, припала до землі, закривши своєю спиною та руками яйце. Демони схопили торговця та Маль. Вони відтягли їх убік. Височенний огр, з ніг до голови вкритий латами, викуваною гномами, підійшов до зігнутої дівчини, розгорнувши довгий батіг, по всій довжині якого були гострі, як бритва, шипи:

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍