Андрій Касьянюк - Азад Мунаді, Андрій Касьянюк
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– Невже все через бажання скинути бомбу? – зі зневірою сказав Азад, і, не очікуючи відповіді, опустив плечі.
Морозець хмикнула.
Вона повела поглядом убік, подумала хвильку, і відносно спокійно відповіла:
– Чи здадуться вони, чи спробують завдати масованого ядерного удару та все скотиться до ще жорстокішої війни… достеменно невідомо. Тож бажання, щоб вони страждали так же, як і ми – так, воно вирішальне у цій… патовій… ситуації.
Вона договорила. А Азад не знав що казати. Тож кімнатою запанувала тиша. Котру незабаром сповнив радісний щебет соловейка.
Українка поворушилася у кріслі, та подивилася на годинники:
«4:35»
Не ранку.
А до завдання удару, після котрого її ранковий сон може стати дійсністю.
Людина зітхнула.
– Скажи… невже ти віриш, що вони нарешті здадуться?
– Я... я не впевнений.
– Ну от… Розумієш?
–… розумію.
Людина зітхнула.
Раптом Ганна стрепенулася, та метнула оком на червоний напис у своєму інтерфейсі.
– Який, до біса, невідомий космічний об’єкт?!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Азад Мунаді, Андрій Касьянюк», після закриття браузера.
