Едмон Ростан - Сірано де Бержерак
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
(що дивиться в глибину сцени)
Ага! Сюди іде вельможний граф де Гіш!Гвардійці
(незадоволено)
Го-го! Го-го! Го-го!Сірано
(усміхаючись)
Оце-то зустріч мила!Гвардієць
Набрид цей куртизан!Другий гвардієць
Ця постать знахабніла, Цей хитрий інтриган з мереживом тонким!Третій гвардієць
Залізо й полотно в поєднанні смішнім!Перший гвардієць
Ховає чиряки під коміром він, видно!Другий гвардієць
Значного дядюшки племінник жалюгідний!Карбон
Але гасконець він!Перший гвардієць
Фальшивий, далебі! Не божевільний він, а розумом собі Кар’єру добува, що тільки-но можлива… Ну, а розсудливий гасконець – річ жахлива!Ле Бре
Як зблід він!Другий гвардієць
З голоду… Проте увесь блищить Мов хоче золотом худий живіт прикрить!Сірано
(жваво)
Про голод – нічичирк. Ану-бо, кості, карти, Люльки мерщій!Всі швидко беруться грати в кості й карти на барабанах, лавках, на землі, на плащах. Закурюють довгі люльки.
А я візьмуся до Декарта[29] – І буде все гаразд.Проходжаеться туди й сюди і читав невелику книжку, що добув із кишені.
Картина.
Входить де Гіш. Всі вдають заглиблених у гру і вдоволених. Де Гіш дуже блідий. Підходить до Карбона.
СЦЕНА IVТі самі, де Гіш.
Де Гіш
(до Карбона)
Добридень!(Вони оглядають один одного. Набік, задоволено.)
Ну, й поблід!Карбон
Не те вже, що блідий, – зелений в нього вид!Де Гіш
(дивиться на гвардійця)
Оце ті лайдаки?… Ну, знаю я, панове, Що кожен з вас мене осміювать готовий, Що ви – барончики, беарнська гола знать – Свого полковника навикли зневажать,Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сірано де Бержерак», після закриття браузера.
