Петро Мірчук - Українська Повстанська Армія 1942-1952

большевицького ярма, але різко підчеркати, що ми проти мадярського загарбництва і проти їх ролі германського сателіта. Не проповідувати пімсти. Висказувати, що ми наскрізь позитивно ставимося до польського народу, тільки з польської сторони є така поведінка... (вичислити факти польського терору проти нашого населення), але відносини наладнуються. Не вільно проповідувати шовінізму, а бути носіями якнайбільш гуманно-демократичних ідей. Ми йдемо в боротьбі поруч з іншими народами. Доказувати, що єдиною тривалою основою і реальною гарантією безпеки, незалежности і свободи чехів та словаків і інших народів слов'янських перед загррзою німецького, чи будьякого іншого імперіялізму - є не невільничий, вдержуваний терором СССР, але союз вільних, самостійних держав усіх слов'янських і східньо-европейських народів та кавказько-азійських. Такий союз самостійних держав, опертий на добровільності, приязні і дружбі, на політичній, мілітарній і господарській співпраці, а не на невільничих оковах, як СССР, - буде найкращою підставою реальної оборонної системи слов'янських та всіх інших волелюбних народів східньої Европи перед загарбництвом імперіялістичних хижаків. СССР побудований на насиллі і поневоленні, не дає нашим народам оборони перед германським імперіялізмом, але сам несе жорстоку імперіялістичну неволю і гніт. Остання війна проти гітлерівської Німеччини була з одної сторони оборонною боротьбою всіх слов'ян і других народів перед смертельною загрозою людожерного німецького імперіялізму, - а з другої сторони, - була конкуренційною боротьбою між імперіялізмами Берліна і Москви за те, хто з них має панувати над нашими народами. Пам'ятати, що чехи і словаки бачать в Росії єдину охорону і оборону перед германським наступом. Тому треба цього фальшивого "оборонця" розвінчати та заступити чим іншим (союз самостійних слов'янських держав). Наша пропаганда мусить бути побудована на правді, відповідати нашій генеральній політичній лінії і дихнути на тих запліснілих комунізмом і русофільством людей здоровим революційним, але демократичним духом. Якщо були б заграничні кореспонденти (треба розвідати), то обов'язково подати до них наші видання (так, щоб напевно одержали), або, як можливо, стрінутися особйсто і передати наше живе та друковане слово. При всіх розмовах зазначувати і документувати наше протигітлерівське і протифашистівське становище (подати факти протинімецької боротьби нашого народу і УПА і т. д). Роз'яснити, який вклад дала Україна в розгром гітлеризму та які понесла з цього приводу жертви. В розмовах з населенням про нашу боротьбу вияснювати, що ми не боїмося мілітарної могутності Червоної Армії, бо в тій армії є багато наших братів і синів союзних поневолених народів. Вони підуть разом з нами у майбутній рішальній розправі. Говорити багато про наші бойові успіхи і про факти переходу на наш бік бійців і старшин ЧА, їхнє сприяння нашим ідеям. Виказувати з яскравою переконливістю та полум'яною вірою, що ідея загально-людської свободи, за яку ми боремося, мусить перемогти. В рейд взяти відповідну кількість пропагандистів, добрих, головно таких, що знають чеську, словацьку та інші мови.

1945.

Звернення УПА, поширюване між польським населенням Закерзоння в 1946 р.

 НАША ВІДПОВІДЬ

(Це звернення УПА було поширюване в польській

мові між польським населенням Закерзоння в 1946 р.)

Польська преса, керована інструкціями й наказами большевицької пропаганди, дуже часто подає статті й інформації, повні наклепів на УПА і взагалі на український визвольний рух. Найбільш заяложена брехня большевицької пропаганди в польській пресі, зводить наклепи на українських повстанців такими вигадками:

1. Нібито український визвольний рух є фашистівський;

2. Нібито він був зорієнтований на гітлерівську Німеччину та співпрацю з нею;

3. Нібито теперішними військовими операціями УПА керують німецькі старшини;

4. Нібито українці помагали придушувати варшавське повстання;

5. Нібито українські повстанці вбивають поляків, палять польські села, гноблять польське цивільне населення.

Хто знає ближче нашу діяльність і політичну літературу, для того справа ясна. Одначе не всі читачі польської преси знають дійсний стан речей, тому дозвольте дати такі короткі вияснення.

1. Український визвольний рух, у формах діяльности УПА і репрезентований УГВР (Українською Головною Визвольною Радою), не є і ніколи не був рухом фашистівського типу. Він у своїй ідеології, політичній і соціяльній структурі, в своїй діяльності є національно-визвольним рухом, соціяльно-прогресивним, антиімперіялістичним, протидиктаторським і з цих причин протибольшевицьким. УПА бореться в першу чергу: проти імперіялістичної політики Москви, проти її зажерливости, проти невільництва, диктатури, тиранії, експлуатації, нужди, терору, - а за волю для України і всіх інших червоним імперіялізмом поневолених націй, за волю народів і людини, за рівність і соціяльну справедливість.

Це все є демократичні антифашистівські гасла, що висловлюють найкращі людські ідеали. А в большевизмі бачимо російський націоналістично-фашистський, імперіялістичний, диктаторський, тоталітарний, соціяльно-реакційний рух, що без уваги на свої заклики до соціяльного прогресу, приносить у практиці нужду і невільництво широких народніх мас.

2. Український визвольний рух ніколи не орієнтувався на гітлерівську Німеччину. Від початку німецької окупації України він боровся проти гітлеризму. Вже 30-го червня 1941 р. український визвольний рух проклямував відновлення Української Незалежної Держави та утворив уряд з п. Я. Стецьком на чолі. Це був ясний протинімецький акт, що розпочав трирічну героїчну боротьбу українського народу проти німецької окупації. Саме в цій боротьбі виросла й організувалась у поважну силу Українська Повстанча Армія (УПА). Вона зліквідувала десятки тисяя гітлерівських окупантів і визволила цілком з під німців декілька областей України. Німецькі окупанти, в свою чергу, криваво переслідували український визвольний рух. Найвизначнішого його керівника С. Бандеру ув'язнили німці у концтаборі, а його двох братів замордували в концтаборі Освєнцім, вони розстріляли десятки тисяч українських патріотів. У всіх селах і містах України висіли плякати з повідомленнями про розстріли за приналежність до УПА, до "зброиних банд", до українського руху спротиву. Десятки тисяч інших українців згинули в німецьких концтаборах. Гітлерівська пропаганда запевнила під час війни, що український визвольний рух - це замаскований, підтримуваний Москвою комуністичний рух. Сьогодні большевицька, а з нею і варшавська, пропаганда говорять, що український визвольний рух був зв'язаний з німцями. В обох випадках це велика брехня, бо він був і є зовсім незалежний від якихбудь зовнішніх впливів, не орієнтується на жодну зовнішню потугу, але є висловом найвищої волі української нації, що позитивно бореться проти всіх загарбників. Так було під час німецької окупації, так є сьогодні під совєтською кормигою.

Питання українців - "коляборантів", що слівпрацювали з німцями, є зовсім відсепароване й не має нічого спільного з УПА і взагалі з українським визвольним рухом. Були такі українці, але їх було менше як між росіянами, поляками чи французами, де вони перебували в постатях т. зв. фольксдойчів. Український визвольний рух