Дієз Алго - Рука, що гойдає колиску, Дієз Алго

Розділ 36.2

МІРГАН

Здобутися на слово мені напрочуд важко. Ці кілька днів… Перед очима стоїть рука Девіна на Авиному коліні. І її посмішка. Стримувана, і все ж. Без жодного обурення – очевидно, що такий дотик не є їй незвичним. Що я взагалі знаю про їхні відносини?! Вона сказала, що не має наміру виходити заміж – але хіба це означає відсутність чоловіка в її житті? Або вона просто не збирається робити цього найближчим часом…

Я, здається, таки стрибаю по старим граблям – закохуюсь в жінку, яка дивиться на мене лише як на засіб. Відчуття нестримного полегшення, звільнення, яке я відчув після розриву з Іргіс, минулося. Невже ж я, наче пес, напитую собі новий повідок? Може, й з цієї причини я не поспішав з нею бачитись тепер. Врешті, зайти до Ави міг і Фрай.

Авині темно-сірі очі дивляться холодно і вимогливо. Вона, вочевидь, ображена ігноруванням, але не вважає за потрібне демонструвати це явно. Що ж, вона й не з тих жінок, з ким це проходить. Дві доби не минуло, як вона почала діяти самостійно. Це раптом протвережує – плекати своє розчарування, коли їй загрожує небезпека… негідно. Хоч я й не сидів без діла. Як би не склалися наші подальші відносини, спочатку треба убезпечити їх з Реєм.

- Мати розповіла мені, що ви з сином у Лейвуді. В безпеці. Але вона досі час від часу відправляє твою покоївку зображати тебе. Втім, у замку твоя відсутність ні для кого не є таємницею, хоча й нікому не відомо, як саме ти зникла. – здобуваюсь врешті на слово.

- Судячи з розмов серед прислуги, вважають, що ви повернулася до себе у Роузхіл. Є навіть чутки про вашу сварку з господинею Вінтхола, - додає Девін. – Ну, і є ще фантастичні припущення, що вона замкнула вас в якихось таємних покоях, щоб випитати, де ви поділи Рея. Але, судячи з усього – цієї таємниці ви досі не відкрили…

- Боже, Девін! – не стримується Ава. – Це ваша вигадка, чи не так?!..

Девін сміється.

- Ні, це мені розповіла дочка садівника. Підозрюю, що ці чутки пустила сама леді Агата.

- В такому випадку, вчинила вона дуже мудро, - усміхається Фрай. – І це свідчить про те, що вона на нашому боці.

На кілька хвилин зависає мовчання.

- А що вона сказала про Кертіса? – питає Ава .

- Мати з усіх сил намагається підштовхнути мене до від’їзду у Йорнборг. І про Кертіса розмову вести не хоче. Проте наполягає, щоб я забрав сина з собою у столицю. Щоб змусити її бути більш відвертою, я мав видати твою присутність, тож…

- Отже, потрібен новий план, - підсумовує Фрай. – Що за лист, про який згадував Волем?

Ава витягає з рукава скручену цидулку і кладе на стіл.

- Цей лист отримала леді Агата. І її реакція настільки його вразила, що Волем наважився викрасти цього листа, щоб показати тобі, Міргане. Я нагодилася якраз вчасно, щоб вирішити їх з Ліс вагання.

Я беру лист і читаю вголос. Остаточне підтвердження того, що мати не відкриває мені всієї правди.

- Зі слів Волема, це вже не перше послання. І наші вивідники вже бачили їх раніше разом. Леді Агата була налякана цим листом, і, як я розумію, нічого тобі не сказала.

Додати тут нічого. Обидві жінки, які знаходяться під моїм захистом – занадто самостійні і воліють вирішувати проблеми у свій спосіб. Хоч Ава і покликала на допомогу, треба віддати належне. Але ж і сидіти спокійно вона не хоче.

- Я бачу два варіанти. Перший – ми відкриваємо твою присутність моїй матері і викликаємо її на щирість з твоєю допомогою. В такому випадку її розмова з Кертісом стане нам відома, так само, як і те, що саме їх пов’язує. Я не уявляю, щоб мати стала не на мою сторону. Другий – Кертіса потрібно захопити під час цієї розмови або після неї. І отримувати потрібні відповіді безпосередньо від нього.

- Або перерізати йому горло, - байдуже вимовляє Девін. – Як на мене, це простіше.

Ава скидає очі, але нічого не каже.

- Навряд чи він приїде сам , враховуючи те, що він згадав у листі Міргана, - ліниво каже Фрай. – Думаю, він передбачає такий варіант.

- Можна взяти більше людей.

- Наскільки я знайомий з його методами, - заперечує Девін, - людей він візьме достатньо. Невиправдана хоробрість йому не властива.

- Але це все одно буде збройний напад, все одно що маленька війна, - похмуро каже Ава. – Я схиляюсь, щоб розповісти все леді Агаті. І щоб вона дізналась, для чого саме йому мій син. І поки вона бесідуватиме з Кертісом, я хотіла б вчинити набіг на Оукхіл. Там має знаходитись Сінна, а в неї також достатньо відповідей. І вона мені замінила матір – тож в мене є щодо неї обов’язок.

Фрай дивиться на Аву і киває. Її вибір дійсно найбільш прийнятний.

- В такому разі, ми завтра розпитуємо мою матір. А далі по плану. Хто піде в Оукхіл?

- Можу я, - викликається Девін. – Якщо вже заварушці з Кертісом не бути. Проблема лиш в тому, щоб впізнати цю Сінну. Однак навряд чи Кертіс тримає коло себе багато старих жінок?

- Я піду з тобою, - одразу ж викликається Ава.

- Я теж можу, - заперечує Фрай. –Аво, це нерозумний ризик, ми не повинні давати противнику шанс. Думаю, вам краще контролювати леді Агату.

Протягом години ми розробляємо план нападу на Оукхіл. Найпевніше, він відбудеться післязавтра. Але Кертіс чекатиме два дні – тож спостерігати за маєтком варто вже з завтрашнього дня. Нарешті ми розходимось, щоб доспати цю ніч у власних ліжках. Ава також залишається ночувати у своїх покоях. Я йду останнім – узгодивши з нею наодинці план дій щодо моєї матері.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍