Лариса Лешкевич - Від вічного кохання лише неприємності, Лариса Лешкевич

Розділ 38.1 Викрадення

Неті очікував. Завдання, яке доручив йому Нергал, не надто тішило  стража воріт, але  він не смів ослухатися господаря.

Тешеба він теж побоювався. Знав, що спадкоємець не вирізняється врівноваженим характером і здатний на імпульсивні вчинки. 

До того ж Тешеб  не стане брати до уваги думку батька, напроти – це ще більше его розлютить.  

Така  обставина неабияк турбувала Неті, який  зовсім не  хотів позбутися свого безтурботного життя в Ганзірі.

Але зваживши все, страж воріт вирішив, що гнів Нергала, без сумніву, небезпечніший за переслідування Тешеба, тому почав думати про те, як йому краще поцупити дівчину.

Сховавшись за однією з колон і зробивши вигляд, що він занурений у ліниве споглядання, Неті уважно спостерігав за всім. 

Звісно, натомість, він би з задоволенням продовжив веселитися, тим більш, що свято перейшло на новий виток і хмільні, жадібні жінки самі  прагнули  втіх. 

Неті нудився. Він побоювався, що із залу Гайю викрасти не вдасться, а блукати будинком йому ніхто не дозволить.  Неті знав, що Тешеб йому не довіряє. 

Залишалося тільки чекати допомоги від Луони, яка обіцяла переключити увагу Тешеба на себе.

І довго чекати не довелося.

До Тешеба підійшла Ула і сказала, що в гостьовому крилі виникли проблеми.

–  Які проблеми? – запитав Тешеб.

– Хіба ж  я  знаю! – Ула стурбовано закотила  догори очі з довгими віями, – мене попросили покликати вас... 

– Підемо подивимося, що там сталося? – звернувся Тешеб до Гайї.

– Ні, – відмовилася вона, – я повернуся до себе, почекаю тебе там, якщо ти затримаєшся.  Але поки що хочу трохи озирнутися. Я маю перебороти огиду до всього цього, розумієш?

– Розумію, але все ж таки тобі краще не залишатися тут  на самоті, – усміхнувся Тешеб.

Гайя кивнула і слухняно підставила йому губи для поцілунку.

Вона простежила, як Тешеб і Ула зникли в дверному отворі, і повільно попрямувала краєм залу. 

Самотність зараз була їй на користь.

Неті, попри свій величезний зріст і вагу, безшумно рухався слідом за дівчиною по інший бік колон. 

Страж воріт чекав, поки вона, задумавшись, відійде подалі від веселих компаній.

І Гайя, як навмисне, прямувала в  зовсім порожнє  місце величезного залу,  куди навіть примари  з подносами не долітали.

Вирішивши, що зараз дуже вдалий момент, Неті накинувся на дівчину, скрутив її, затиснув рот своєю величезною  лапою.

–  Мовчи, ані звуку! Інакше, гірше буде! – прошипів він, страшно  витріщаючи очі, щоб ще більше налякати Гайю.

Страж воріт внутрішньо здригався від свого вчинку, але нічого не міг вдіяти. 

Він перекинув перелякану дівчину через плече і миттєво пірнув в одну з арок.

Неті дуже боявся, що Тешеб його наздожене і тоді   буде непереливки.

Тешеб  не стане розбиратися в причинах і наслідках, а просто-напросто зверне  йому шию і тоді прощавай солодке, безтурботне життя! 

Нергал наказав заховати Гайю в одному з нижніх світів, розташованих під Ганзіром. 

Подолавши кілька порталів, Неті опинився біля Мертвої річки, серед низьких скель, прорізаних мережею печер, з яких немає виходу.

Він заніс Гайю в одну з печер і обережно опустив на постіль зі свіжої трави та квітів.

Це Нергал велів підготувати все заздалегідь.  Він не бажав, щоб полонянка відчувала якісь незручності. 

–  Навіщо ти мене викрав? – запитала Гайя, дивлячись на Неті зі змішаним почуттям жаху й відрази.

Переміщення було таким швидким, що вона навіть не встигла нічого як слід зрозуміти або обміркувати. А тепер їй спало на думку, що це, ймовірно, чийсь безглуздий жарт.

– Бо так треба було! – відповів Неті, –  тож,  тобі краще змиритися зі своїм становищем. 

– Ще чого!  –  вигукнула дівчина, – Я ж можу просто полетіти звідси геть!

– Не можеш, – оскалився Неті, –  Ти – відьма земної межі, а це – світ по той бік.  Спробуй і сама побачиш!

Гайя розгублено озирнулася на всі боки.  

– Але  не турбуйся, –  продовжував Неті якомога ласкавішим голосом, –   ніякої загрози немає.  Мій господар бажає побачити тебе і поговорити з тобою, тільки й усього...

–  Твій господар? – Гайя насупилася, –  А хто він?

–  Скоро  про все дізнаєшся! –  Неті таємниче посміхнувся і окинув Гайю хтивим поглядом.

Дівчині була дуже гарною.  Він помітив це ще на святі.  А тепер: розпатлана, гаряча і трохи перелякана, вона здавалася просто чудовою. 

Але Неті тут же приборкав порив пристрасті.

–  Тут є все, що потрібно! – сказав він діловим тоном, –  а я повідомлю господареві, що доставив тебе. Чекай! 

І  страж воріт розчинився в повітрі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍