Bogdana reider - Зоряні Війни :світло новой надії, Bogdana reider

— Звичайно, — відповів він. — Ми зробимо все, що в наших силах, щоб допомогти їм адаптуватися і навчатися.

Полі, Оддо, Алай і Лоран, що стояли трохи осторонь, обмінялися захопленими поглядами. Вони відчували, що зараз починається новий етап їхнього життя, і вони готові були прийняти всі виклики, які чекають на них.

— Ласкаво просимо до нового дому, — промовила Еніка, звертаючись до молодих джедаїв. — Тут ви знайдете все необхідне для навчання і розвитку. Ми разом будемо працювати над тим, щоб стати сильнішими та мудрішими.

Молоді джедаї кивнули, відчуваючи підтримку і натхнення від своїх наставників. Вони знали, що попереду чекає важка робота, але також розуміли, що разом вони зможуть досягти великих речей.

— Покажімо вам наш храм, — продовжив Обі-Ван, ведучи групу всередину будівлі. — Тут ви знайдете зали для тренувань, бібліотеку з давніми текстами та місця для медитації. Ми хочемо, щоб ви відчували себе як вдома.

Полі, Оддо, Алай і Лоран з цікавістю оглядали простори нового храму. Вони відчували, що це місце було створене з любов’ю і турботою, і що тут вони зможуть знайти свій шлях у світі джедаїв.

— Це дивовижне місце, — промовила Полі, її голос був сповнений захоплення. — Дякую вам за те, що прийняли нас тут.

Еніка посміхнулася, відчуваючи гордість за те, що вони змогли створити таке місце.

— Ми раді, що ви тут, — відповіла вона. — Разом ми зможемо досягти багато чого. І пам’ятайте, що завжди можете звернутися до нас за порадою і підтримкою.

 Вечері 

Обі -Ван упав на ліжко в їх з Енікою кімнаті нарешті  зручні умови хоча б на тиждень доки не прийде Гай і знову  візьме на себе управління орденом. З душу вийшла Еніка одягнена в ніжно голубу сорочку з вирізом на боку.Він піднявся з ліжка і підійшов до неї.Ця жінка була его всім .Він навіть трішки почастував джедаям з  Ач потому, що  вони не коли не пізнають що означає кохати когось і знати що тебе кохають у відповідь  просипатися з ранку і вияснити що тебе знову використали  якості плюшеві мішки  та ти лежиш спокійно і не дихаєш тому, що бойся розбудити .

Просто прокинутися і побачити її усмішку. Він обняв Еніку за талію, відчуваючи її тепло. Вона обернулася до нього, їхні очі зустрілися, і на обличчі з'явилася м'яка усмішка.

— Втомився? — запитала вона, погладжуючи його по щоці.

— Трохи, — відповів Обі-Ван, відчуваючи, як напруга поступово зникає. — Але це приємна втома. Ми зробили великий крок сьогодні

Вони ще деякий час стояли, обіймаючи один одного, насолоджуючись цим моментом спокою і близькості. Потім Еніка ніжно відсторонилася і посміхнулася.

— Відпочиньмо, — запропонувала вона, ведучи його до ліжка. — Завтра нас чекає новий день і нові виклики.

Обі-Ван погодився, лягаючи поруч з нею на ліжко. Він відчував, що з нею поруч він готовий до будь-яких випробувань. Вони закуталися в теплу ковдру, насолоджуючись відчуттям спокою і безпеки.

— Я люблю тебе, — прошепотів він, притискаючись до неї ближче.

— І я тебе, — відповіла Еніка, її голос був сповнений ніжності.

Вони заснули, тримаючись за руки, відчуваючи, що разом вони здатні подолати будь-які перешкоди. Їхній зв'язок був сильнішим за всі труднощі, і вони знали, що разом зможуть досягти великих речей.

Еніка прокинулася раніше за Обі-Вана, насолоджуючись моментом спокою. Вона дивилася на сплячого чоловіка, відчуваючи, як її серце наповнюється любов'ю. Вона легенько провела рукою по його волоссю, відчуваючи м'якість під пальцями. Її рухи були ніжними, щоб не розбудити його, але коли вона нахилилася і поцілувала його в щоку, Обі-Ван розплющив очі.

— Добрий ранок, моя зірка, — прошепотів він, відповідаючи на її поцілунок.

— Добрий ранок, — відповіла вона, усміхаючись. — Як ти спав?

— Як на хмарах, — сказав він, простягаючи руку, щоб обійняти її. — Твоя присутність завжди приносить мені спокій.

Еніка посміхнулася і притиснулася до нього, відчуваючи тепло його тіла. Вона знала, що попереду їх чекає новий день, наповнений викликами та завданнями, але в цей момент усе здавалося таким простим і зрозумілим.

— Сьогодні нам потрібно буде багато чого зробити, — сказала вона, дивлячись йому в очі. — Але я готова до всього, поки ти поруч.

Обі-Ван ніжно поцілував її, його губи були м'якими та теплими.

— Ми зможемо подолати будь-які труднощі, — відповів він. — Разом ми непереможні.

Вони ще деякий час залишалися в обіймах, насолоджуючись моментом близькості та спокою, перш ніж піднятися і почати свій день. Еніка вдягнулася у свою джедайську форму, а Обі-Ван також приготувався до дня. Вони розуміли, що їхні обов'язки потребують уваги, але завжди знаходили час для себе і для своєї любові.

Коли вони вийшли з кімнати, молоді джедаї вже чекали на них. Полі, Оддо, Алай і Лоран були готові до тренувань і нових завдань.

— Доброго ранку, майстри, — привітала їх Полі, її обличчя було сповнене рішучості.

— Доброго ранку, — відповіла Еніка, посміхаючись. — Сьогодні ми почнемо з медитації, щоб налаштуватися на день. Потім у нас буде тренування в залі та обговорення наших наступних кроків.

Молоді джедаї кивнули, розуміючи важливість дисципліни та підготовки. Вони слідували за Енікою та Обі-Ваном до зали для медитацій, де всі разом сіли в коло і почали зосереджуватися на своїй внутрішній силі.

Обі-Ван відчував, як енергія знову наповнює його, коли він медитував поруч з Енікою. Їхні думки та почуття зливались в єдине ціле, і він знав, що разом вони здатні на великі звершення.

Храм поступово оживав  его зали наповнювалися людьми .дроїдами .Роблячи  ілюзію нормально жетя здавалося що не було вселюдного винищення джедаїв не було вигнання .Так вони живуть у цьому ілюзорному світі, створюючи враження, що мир і гармонія повернулися до галактики. Але Обі-Ван і Еніка знали, що це лише тимчасовий спокій перед новими викликами, які чекають на них попереду. Вони не могли дозволити собі розслабитися, бо Імперія не зупиниться у своїй жорстокій боротьбі за владу.