Маріанна Аріна - Шалена жінка та бос-недоумок, Маріанна Аріна

Глава 18.2.

 

***

 

- Ой, ні... Думаю не варто. Ми за цей рік, на мою думку, вже вичерпали весь ліміт вкрай негативних емоцій. - Чейз ліг поруч на бік, підпер голову рукою, розглядаючи її профіль. – Давай тепер їх перекриватимемо чимось позитивними. Потрібно якось відновлювати нервову систему.

- О, так! Відновлювати є що. Я поки до тебе працювати не прийшла, в принципі так не злилася і не лаялася. Ну, хіба що трохи. Не більше, ніж інші. І точно не сварилася із начальством. Спілкування ж із тобою перетворилося на якийсь постійний «армагедон».

Чейз зсунув брови. Дуже не сподобалося те, що він почув.

- Тобто це я з тебе істеричку зробив?

Кейт від подібного «звинувачення» здивовано розплющила очі і несподівано розсміялася.

- От точно посваримося знову. – кинула в нього якусь зірвану квітку.

- Ото вже ні! – грайливо загарчав Чейз. – Я знаю дуже ефективний спосіб зупинити наші сварки. – один непомітний рух і він опинився зверху на Кейт.

У відповідь на цей «напад», вона знову залилася сміхом і жартома почала вириватися:

– Агов! Ти якось занадто сильно скоротив вже усталений сценарій. А де виламування дверей мого дому? Випробування на міцність бідного дерева? І штурм випадково незачиненого вікна?

- Приїдемо додому, і я повторю все точно, як того дня, раз тобі так цього хочеться. - Чейз ніжно поцілував її в ніс.

- Рольові ігри? Я це люблю. – грайливо підморгнула Кейт, в очах якої вже «стрибали бісенята». – Ось тільки є одна проблема…

Примруживши очі, Чейз здивовано вигнув брів.

- Біля твого дома немає дерев, з яких можна добратися до вікна. – Кейт ледве стримуючи посмішку прикусила нижню губу.

- Та хай йому грець! Вкопаю. Або взагалі до тебе поїдемо.

Кейт вибухнула черговим нападом сміху, заразивши їм і Чейза.

- Ну ні. Ще звалишся ненароком. Мені потрібен здоровий чоловік без травм та каліцтв. - і тут же охнула від несподіванки, коли Чейз, граючи, куснув її за щоку.

– Це за те, що не віриш, що я у гарній фізичній формі. Хочеш, можу відразу довести протилежне? Але іншим способом.

- Ні-ні. - Кейт продовжуючи усміхатися, зіпхнула його з себе, збираючись встати. – Не радуватимемо сусідів. Потім мені все покажеш і доведеш. І давай обійдемося все ж таки без лазіння по деревах.

– А куди це ти назбиралася? Я більше не відійду від тебе ні на крок, бо знову втечеш. Варто тебе ненадовго залишити одну – і ти біжиш у невідомому напрямку.

Посмішка щезла з обличчя Кейт. Вона в мить стала серйозною.

- Чейз, я більше не втечу. Невже ти цього не зрозумів? - І ласкаво провела пальцями по його щоці.

- Вибач. Але мені поки що складно в це повірити. - Він поклав руку на її живіт, погладив його. — Я думав, що з глузду з’їду, коли виявив, що ти зникла. - Прибрав руку, насупився і сів поруч, ніби відсторонившись від Кейт.

Трохи помовчавши, продовжив:

- Ця Лексі яка на фото, вона для мене вже ніхто. І давно. Я з нею припинив спілкування ще до всієї нашої епопеї. Тому не надав значення тому, як вона ненадовго притиснулася до мене. Як на зло, нас ще й сфотографували разом. Приїхав додому. Тебе немає. Речей твоїх також. Тільки ця безглузда стаття з фото. І ніхто не знає, куди ти поділася і де тебе шукати. Кого я тільки не питав і кого тільки не залучав на твої пошуки. Я уявив, що ти відчула на той момент. Ще й мене не було поряд, щоб усе пояснити. Я реально злякався того, що можу ніколи тебе більше не побачити. Ні тебе, ні дитину.

Кейт піднялася з землі, сіла поруч і обхопила коліна руками.

- Вона прийшла до мене. Не просто до твого дома, а саме до мене. Журнал саме вона принесла. А ще розповіла, що ти із нею багато років разом. І продовжуєш стосунки із нею. А я – лише чергова і проміжна, яка їй не заважає займатися сексом із тобою, бо ти все одно прибіжиш до неї. А я, мовляв, не підходжу тобі за статусом. Так, не більше ніж тимчасова іграшка.

- Приб'ю... - коротко рикнув Чейз. Кейт відчула, як в його душі знову завирували всі емоції. Відчула, що Чейз сердиться. І, судячи з того, що він різко замовк - і на неї теж.

Вона взяла його долоню у свою і зазирнула у вічі.

- Я розумію, що зробила тобі дуже боляче. Ти можеш мені все сказати. Я це заслужила і не ображуся. Не тримай це в собі.

- Кейт, я не можу. Ти носиш мою дитину. Я не можу кричати на тебе, як це робив раніше.

- Добре. Тоді просто розкажи, що пережив і що відчував. Я вислухаю. Говорити про те, що наболіло можна і спокійно. Не тільки сварячись і пред'являючи претензії. Джоан мені постійно повторює, що треба говорити все. Коли людина тримає в собі емоції та переживання, рано чи пізно вона вибухає.

Чейз з-під насуплених брів глянув на неї, але вперто мовчав далі. Нажаль те, що говорити про почуття та емоції для нього вкрай складно, Кейт вже добре знала.

- Добре. Давай почну я. Якщо вже у нас складається така відверта розмова. - Кейт замовкла, підбираючи потрібні слова. – Крім того, що я тобі сьогодні вже сказала, пояснюючи свої вчинки, є ще дещо, що турбує мене і, гадаю, це треба озвучити.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍