Анна Ліє Кейн - Крок за горизонт, Анна Ліє Кейн

- Звідки ти родом? - запитав і сам здивувався, що й досі цього не знав. До весілля я Альву бачив лише мигцем, розраховував познайомитися після офіційного оформлення відносин, але з першої ж зустрічі все не склалося, а тому я перестав намагатися зрозуміти дружину. Вона байдуже знизала плечима:

- Із Каю-Орі.

- Ти хочеш повернутися туди після того, як виконаєш свої зобов'язання? - запропонував без особливої ​​надії на успіх. Це одна із далеких провінцій Веліанори, маленький небагатий, але затишний край. Чи захоче Альва після шикарної столиці та королівського палацу повертатися на рідну околицю?

У відповідь очікувано почув гіркий сміх:

- Дійсно, Маре? Ти відправиш мене назад?

- Якщо ти цього захочеш, - зараз у мене не було сил навіть злитися на дружину. Я хотів якнайшвидше закінчити з розмовою і повернутися до кабінету. - Ти маєш допомогти з ритуалом, а після цього я виконаю будь-які твої побажання. Тобі доведеться зараз вирушити до Лоренса і ...

- Не хочу.

– Альво!

- Ні, Маре! - скрикнула дружина. Вона різко обернулася в мій бік, поглянула на мене з неприхованою ненавистю: ​​- Зроби це так, як робив увесь час! Примусь мене коритися, а потім зітри пам'ять. Не знаю, як ти це робив, але з доброї волі я не підкорятимуся.

- Я б із радістю це зробив! - прогарчав, відчуваючи, як вітер зривається на холодні пориви. Листя навколо зашелестіло голосніше, температура повільно пішла на спад. А я вдивлявся в смарагдові очі Альви, марно намагаючись знайти там те, що мені більше не судилося побачити: - Якби я мав хоч найменший шанс, я б проміняв тебе на неї не сумніваючись. Віддав би все… Але я не маю ні шансу, ні бажання з тобою сперечатися, Альво! А тому, якщо ти не підкоришся, то я потягну тебе до Лоренса силою.

Я схилився над дружиною, уважно розглядаючи її обличчя, ніби намагався запам'ятати.

- Іди в прірву! - раптом вигукнула Альва і подалася вперед.

Ніж.

Звідки в неї узявся взагалі ніж?

Я настільки сильно не хотів дивитися на неї, що зовсім не звернув увагу на те, що дівчина щось приховувала у складках свого розкішного вбрання. Встиг лише трохи ухилитися і заточена сталь увійшла в бік.