Ліра Куміра - Приборкати дракона, Ліра Куміра

- Ти вже не спиш? - Посміхнулася мені, на що я похитала головою.

- А чому ти тут? Щось трапилося? - Я вже давно не маленька дівчинка, щоб берегти мій сон.

- Нічого. Я просто скучила за нашими посиденьками, і хотіла побути з тобою трохи поруч, - надто все дивно...

Вирішивши не уточнювати причини такої її поведінки, я спробувала поводитися, як ні в чому не бувало. Можливо, давалося взнаки переживання перед майбутнім заходом у Захмарному палаці. В академії з цього приводу навіть скасували лекції, але наш куратор все ж призначив додаткові заняття для нашої групи.

Тож у мене залишалося не так уже й багато часу до призначеного терміну.

- Може, поснідаємо? Мені сьогодні потрібно потрапити на тренування, - матінка ствердно кивнула і поспішила покинути кімнату, даючи мені можливість привести себе до ладу.

Після легкого перекусу в компанії збуджених майбутньою подією сестер, я поспішила якнайшвидше дістатися до академії, де на мене вже чекав схвильований Джулс:

- Тут Барні, але він зачинився в кабінеті правителя, і вже годину звідти не виходить, - я здивовано підняла одну брову, поглядаючи на свого друга.

Новина здавалася мені гарною, але та скритність, з якою діяв Стоулс, трохи бентежила. Раніше ми були б першими, хто дізнається про плани нашого товариша, тоді що змінилося зараз? Може, мені все ж варто було відвідати його вчора? Але ж у мене теж були деякі незрозумілі події, про які я якось підозріло легко забула...

І, якби не нинішня ситуація, то цілком імовірно, що навіть не згадала б. Все задавалося дуже дивним.

- Підемо підслухаємо? - Подала я "геніальну" ідею, і ми поспішили до робочого кабінету Драгонійського.

А варто було нам опинитися всього за кілька метрів від заповітних дверей, як вони відчинилися, являючи нам усміхненого Барнібаса.

- Сила потихеньку повертається! - Промовив наш друг, поступаючись дорогою зосередженому Ріггарду.

Здавалося, в очах правителя відобразилося ще щось, але його обличчя одразу ж просяяло, варто було чоловікові поглянути на мене. Серце моє у відповідь шалено забилося, пустившись навскач. Ну, от і як не відповісти йому взаємністю?

Губи відразу ж розпливлися в усмішці, і я зробила мимовільний крок уперед, бажаючи опинитися якомога ближче до свого нареченого.

- Покваптеся, часу не так багато, - він одразу взяв себе в руки, знову стаючи зосередженим куратором, якому належало наставити на шлях істинний своїх учнів.

У тренувальній аудиторії на нас вже чекала інша частина групи, які з подивом поставилися до появи мого друга на занятті.

- Барні поки що спостерігатиме за тим, що ми з вами проходимо, але вже з наступного тижня він також візьметься за виконання завдань, - вніс ясність Драгонійський, і приміщенням пролунали радісні привітання хлопців. Усі чудово розуміли, наскільки важливо утримати свою силу, і сподівалися, що те, що трапилося з їхнім одногрупником, можна виправити, адже на його місці міг опинитися будь-хто з нас. - Раджу не розслаблятися, і приступити до вправ із роботи з джерелом. Поки ви налаштовуватиметеся на тренування, я розповім відстаючим пройдену вчора інформацію, - Ріггард обернувся в наш зі Стоулсом бік і запропонував відійти до стіни, щоб не заважати решті виконувати завдання.

- Невже ми вчора стільки пропустили? - Здивовано подивилася на монарха, і той кивнув мені у відповідь, торкнувшись моєї долоні.

- Почнемо з простої взаємодії з вашим джерелом, - не вдаючись у подробиці, наш куратор взявся за демонстрацію дихальних рухів, що мали нам допомогти навчитися взаємодіяти не тільки з власною магією, а ще й теоретично зблизити зі своєю другою іпостассю.