Антуан де Сент Екзюпері - Цитадель, Антуан де Сент Екзюпері

потрапило воно чи ні до конкретного адресата. Адже мета послання не в цьому. Щоб поєднатися зі своїми садівниками, я просто привітав їхнього Бога, що є трояндовим кущем на світанку.

Господи, отак і мій любий ворог, із яким я з’єднаюся тільки понад собою. І для нього, оскільки він схожий на мене, ситуація така сама. Отже, я чиню правосуддя відповідно до своєї мудрості. Він чинить правосуддя відповідно до своєї. Вони видаються суперечливими і, якщо зіткнуться, живитимуть наші війни. Але і він, і я, йдучи протилежними дорогами, дотримуємося з допомогою наших долонь силових ліній одного вогню. Тільки в тобі, Господи, вони сходяться докупи.

Отже, я, скінчивши свою працю, вдосконалив душу свого народу. Він, скінчивши свою працю, вдосконалив душу свого народу. Я думаю про нього і він думає про мене, дарма що нам не дали жодної мови для наших зустрічей, коли ми оголошували присуд, визначали церемоніал, карали або прощали, і тому ми можемо сказати - й він мені, і я йому: «Сьогодні вранці я обрізав свої троянди…»

Бо ти, Господи,- спільна міра для нас. Ти необхідний вузол різних учинків.

 

 

 

________________

 

 

 

 

 

Антуан де Сент-Екзюпері

 

ЦИТАДЕЛЬ

 

Antoine de Saint-Exupéry, "Citadelle", 1948

 

0103

 

 

 

 

 

 

Відмінна якість.

 

Оцифрований текст взято з інтернету.

 

© Вичитування, правка і оформлення тексту: OpenBook, 2020

 

 

© Електронна бібліотека

класики української та світової літератури «Відкрита книга»

 

2020