Альфред Шклярський - Томек у країні кенгуру

Австралійські тубільці вміють знаходити місця, де не дуже глибоко залягає вода. Звичайно, вони копають там ямки й, користуючись довгими соломинками, висмоктують вологу.

(обратно) 43

Ratitae.

(обратно) 44

Struthio.

(обратно) 45

Rhea americana.

(обратно) 46

Dromaeus.

(обратно) 47

Casuarius.

(обратно) 48

Dinomites.

(обратно) 49

Aepyomitlies.

(обратно) 50

Apteryges.

(обратно) 51

Yes, sir! (Англ.) — Так, пане!

(обратно) 52

Польський мандрівник, відкривач нових земель і дослідник Павел-Едмунд Стшелецький народився в Глушині поблизу Познані 20 липня 1797 року. Він мандрував дванадцять років і побував майже на всіх континентах світу. Досліджував Північну та Південну Америки, багато островів Тихого океану, Нову Зеландію, звідки прибув до Тасманії та Австралії. По дорозі з Австралії до Європи відвідав Японію, Китай, Індію, Малайський півострів, Філіппіни, Індонезію та Єгипет. По Австралії й Тасманії він пройшов пішки понад чотирнадцять тисяч кілометрів. Усі свої подорожі здійснював за власний кошт.

В Австралії Стшелецький перебував у 1839–1844 pp. Особливо старанно досліджував він Новий Південний Уельс. Геолог за фахом, Стшелецький підтвердив там наявність багатьох важливих для розвитку країни мінералів, відкрив поклади золота та срібла. На прохання тогочасного губернатора Австралії Гіппса, Стшелецький зберіг у таємниці своє відкриття золота. Він перший відкрив найбагатшу на континенті область і на честь губернатора назвав її Гіппсленд. Під час досліджень континенту Стшелецький зробив багато різних вимірів; після повернення до Європи він описав свої мандрівки та дослідження в книжці про Австралію й Тасманію під назвою «Physical Description of New South Wales and Van Diemen’s Land», виданій у Лондоні в 1845 р. Польською мовою ця книжка була надрукована вперше 1958 року в Науковому видавництві. За видатні наукові заслуги в Австралії та за відкриття покладів золота королева Великобританії присвоїла Стшелецькому високу державну нагороду. Помер Стшелецький у Лондоні 6 жовтня 1873 року. Досі в Австралії збереглися польські назви, які дав Стшелецький: гора Костюшка, місто й район Чарногора (англійці перекрутили на «Тарнгола»); назва «Гори Адини» не прийнялась. На карті, уміщеній на початку та в кінці книжки, читачі знайдуть назви місцевостей, пов’язаних з іменем Стшелецького, які надали їм інші мандрівники й географи на честь важливих відкриттів знаменитого поляка.

(обратно) 53

Гра слів, що не перекладається: «згубити цикорію» — дуже сильно злякатися.

(обратно) 54

Міраж у значенні «фатаморгана» — оптичне явище, що з’являється переважно в пустелях або на просторах з одноманітним краєвидом. Унаслідок заломлення світла і його відбиття в шарах повітря з різною густиною можуть появлятися оманливі образи предметів або пейзажі, сховані за горизонтом.

(обратно) 55

Ficus elastica — могутнє довговічне дерево родини фігових.

(обратно) 56

Здрібніле від Сара.

(обратно) 57

Melopsittacus undulatus.

(обратно) 58

Lorinae.

(обратно) 59

Trichoglossus novae-hollandiae.

(обратно) 60

Cacatuinae.

(обратно) 61

Папуги живуть у всіх частинах світу, за винятком Європи. Відомо понад 6000 їх видів, і всі вони живуть тільки в лісах. Особливо багато їх в Америці та Австралії, а також на сусідніх островах. Менше їх в Африці та Південній Азії. Загалом поділяють папуг на дві родини: щетиноязичні та гладкоязичні.

(обратно) 62

Австралійці назву кенгуру застосовують щодо трьох найбільших видів: кенгуру рудого, велетенського та гірського, а всі менші види: степові, гірські й лісові називають wallaby, які за способом життя подібні до землерийок.

(обратно) 63

Маорі — мешканці Полінезії, аборигени Нової Зеландії, що складається з двох великих островів.

(обратно) 64

Nestor meridionalis — деревна папуга.

(обратно) 65

Nestor notabilis — наземна папуга.

(обратно) 66

Бушрейнджери (від англ. bushrangers) — позбавлені права бандити, найчастіше це втікачі-в’язні, які грабують мандрівників на дорогах.

(обратно) 67

Евкаліпт