Кріс Тведт - Небезпека рецидиву

грубкою на дрова, м'яким кутиком і телевізором. Книжкова поличка під вікном. Старосвітська кухня з незвичним обладнанням: над допотопною мийницею стирчала зі стіни ручна помпа. У маленькій кімнатці за кухнею на невисокій тумбочці стояла емальована миска з давніх часів, на стіні висіли дві губки і рушник. Маленька спальня з голими стінами. Ліжко завелике для одного, але замале для двох. Ото й усе. Ніяких ноутбуків.

Я сів у вітальні, в один з фотелів, і замислився. Єдиною сучасною річчю в усьому будинку був телевізор на чорній тумбочці. На поличці під ним стояв dvd-програвач. Він був увімкнений — світилася зелена цятка на дисплеї. Ще нижче стояли рядком кілька дисків з фільмами. Я вклякнув, переглянув диски. Декілька комедій. Два пригодницькі фільми. Трохи голлівудської драми. Три порнофільми садомазохістського змісту. Нічого нелегального.

Серед книжок здебільшого старі детективи й два традиційні видання книжкового клубу. Звичайнісінька книжкова полиця, такі можна побачити в будь-якій норвезькій заміській хижці. Над книжками лежала маленька цифрова відеокамера, зовсім нова й дуже дорога на вигляд. Поряд — алюмінієвий штатив. Я взяв до рук камеру. Вона мала знизу пази, які ідеально пасували до штатива. Я згадав Альвіна і аж здригнувся.

Потім я заходився обшукувати будинок, ретельно й систематично. Обшук не зайняв надто багато часу. Хатинка була невеличка й дуже скупо вмебльована. Я зазирнув до всіх шафок, простукав стіни. У спальні стояла вбудована в стіну шафа на одяг. Я приніс з вітальні настільну лампу й заліз усередину шафи. Нічого, окрім хіба павутиння й тирси. Найбільше часу витратив на горище й льох. Анічогісінько.

За десять метрів від хатини стояв туалет. Там я теж пошукав, навіть зазирнув до вигрібної ями, затуливши перед тим носа. Порожньо, нічого зайвого.

Я повернувся до вітальні, знову сів у крісло. Почувався розчарованим і пригніченим. У цій хаті нічого не знайти. Я глянув на годинника. Минула одинадцята. Треба було б зателефонувати Карі, але виявилося, що тут немає зв'язку. Я вже давно мав бути вдома. Згадав, що досі не написав процедури на завтра. Менше, ніж за десять годин розпочнеться судове засідання. Останній розділ в убивстві Альвіна Му…

На мить мене охопила неймовірна втома. Я потер обличчя й заніс щось собі до ока. Око пекло несамовито, я кліпав повіками, а сльози текли ручаями. Коли знов зміг ясно бачити, глянув на свої пальці. Тирса. Свіжа біла тирса вкривала тоненьким шаром долівку в одежній шафі, під самою стіною, там і начепилася на пальці. Утому наче рукою зняло.

Розділ 54

Бокова стінка шафи була стара й нефарбована. Планки — теж, але на них виднілися свіжі сліди від викрутки або ломика; вони не були прибиті цвяхами, а скріплювалися пазами. Я виліз з шафи, приніс викрутку й відігнув дерев'яну планку. Так поступово підважуючи, вийняв усю панель, за якою виднілася крихітна ніша, може, двадцять сантиметрів завглибшки. У ній стояв ноутбук.

Мені аж руки трусилися, коли я його підключав. Здавалося, минула вічність, доки нарешті засвітився монітор, а тоді ще одна — доки комп'ютер повністю завантажився. Ніяких паролів, я просто зайшов і клацнув на «outlook». Прогорнув сторінку вниз і відразу знайшов те саме повідомлення від «Rosomacha». Задав у пошук ім'я «Rosomacha». Трохи зачекав й одержав результат. Купа повідомлень. Я глянув на дати. Вересень, півроку тому. Відкрив найдавніше й почав читати.

From rosomaha @hotline.no

То angelsmerti@hotline.no

Ти у відсидці? Тому виходиш в чат лише в вівт. і четв.? Можу закластися, що це так. Фотки тобі сподобалися чи надто криваві, як на тебе? Трохи нудило?

From angelsmerti@hotline.no

То rosomaha@hotline.no

Вгадала. Сиджу. Відбуваю термін. Сподіваюся, ти цим не переймаєшся. Усі заслуговують на новий шанс. Фотки суперові. Надсилай іще. Що кривавіші, то краще.

From rosomaha@hotline.no

To angelsmerti @hotline.no

Я так і знала! А що ти зробив? Убив когось? Якщо тобі подобаються криваві психо-картинки, то ти цілком псих.

From angelsmerti @hotline.no

То rosomaha@hotline.no

Я сиджу за зґвалтування. Певно, не захочеш зі мною водитися.

From rosomaha@hotline.no

То angelsmerti @hotline.no

10.09 11.53

Готувала собі каву. Ти ще там?.. Гммм, зґвалтування. Чудово. Ні, я не збираюся поривати з тобою, ще чого. Розкажи мені про це. Усе розкажи. Що ти з ними робив, як тобі при цьому було, як вони виглядали? Розкажеш?

From angelsmerti @hotline.no

То rosomaha@hotline.no