Серена Давидова - Відродженя острова, Серена Давидова

— Ми не можемо розповідати всім! — різко відповіла Інгеборда. Її голос дзвенів від напруги. — Вони не повинні стати товаром. — Вона вказала на залишки дракона.

— Але ти ж розумієш, що ми не зможемо зробити це самотужки? — Рагнальд підтримав друга. — Нам потрібні хоча б коні, щоб перевезти все до схованки.

— Ми не можемо просто прийти в поселення і взяти коней, не пояснивши навіщо, — Сігурд говорив рівним, спокійним голосом, намагаючись донести очевидне.

Рагнальд зітхнув, дивлячись просто в очі Інгеборді.

— Пропоную почекати, коли дракар відпливе, і лише тоді відібрати тих, кому ти готова довірити цю таємницю.

Сігурд уважно спостерігав за Інгебордою. Він знав, що якщо вона не погодиться, він не зможе їй допомогти. Перенесення всіх цих кісток вимагало багато часу та зусиль, а залишати поселення на довгий час він не мав права.

Астрід поклала руку на плече Інгеборди і тихо промовила:

— Тут багато роботи. Ми не впораємося самі.

Інгеборда мовчала, вдивляючись у величезний череп дракона. Думки роїлися в її голові, але рішення треба було приймати вже зараз…