Вероніка Вієрі, Михайло Мішин - Таємниця Квітки Життя, Вероніка Вієрі, Михайло Мішин

Лука, Карло та Алессіо теж витягли мечі й зробили злитий залп променями в темну фігуру мага. Але на їхньому шляху виникло три невеликі повітряні п'ятигранні щити. Промені віддзеркалилися від напівпрозорої кристалічної поверхні. Жоден з променів не досяг мети.

Кірк зареготав з такою силою, що срібні ґудзики його камзола затремтіли, виблискуючи в сутінках. Він зігнувся від сміху і ляснув себе по колінах.

- Я вражений! Ви настільки дурні, що неспроможні навчитися будь-чого.

Приголомшені лицарі вишикувались у лінію, перекриваючи Кірку шлях до альтанки з Квіткою. Вони зі зброєю в руках були готові дати останній бій.

Кірк, користуючись своєю невразливістю, неквапливо наближався.

- Сьогодні такий чудовий вечір! Насолоджуйтесь атмосферою! Цих вражень вам вистачить до кінця життя! - посміхнувся маг власному жарту.

Кірк зупинився за десять кроків. Він уперся руками в боки, і з зарозумілим виглядом дивився на п'ятьох останніх захисників Мейолли.

- Думаю, нам нема куди поспішати, - насмішкувато промовив Кірк. - Я викладу вам невеликий урок вищої магії. Може, ви навіть встигнете зрозуміти велич справжньої майстерності.

Маг хруснув пальцями.

- Візьмемо, наприклад, заклинання Ланцюгова блискавка. Прекрасний спосіб вразити безліч цілей одним ударом.

Кірк простяг руку. З його долоні з гуркотом вирвалася сліпуча блискавка. Миттю яскрава дуга пронеслася крізь усіх захисників, завдавши шкоди кожному з них! Спершу блискавка вдарила в Карло, який стояв лівіше за всіх, а потім з тріском перескочила на Петронія. Від короля вона гримнула в Луку і перекинулася на Алессіо. В останню чергу блискавка потрапила до Артура, який був праворуч від вчителя.

Лицарі впали в судомах.

Лежачи на землі, Артур відчув різкий біль у м'язах, що безладно скорочувалися. Йому стало важко дихати. Серце відчайдушно стукало в грудях. Руки й ноги не слухалися, наче він втратив контроль над ними.

- Як ми бачимо, одне заклинання здатне усунути кількох суперників одночасно, - продовжував знущатися Кірк.

Зліва від Артура важко дихав учитель Алессіо. Хлопець побачив, що батько лежить непритомний. Виглядало дивом, що принц не втратив свідомість і зміг зберегти здоровий глузд.

Артур відчув, що оніміння поступово почало відступати. Все його тіло поколювало, ніби в нього вплуталися тисячі голок. Але хлопець уже міг трохи поворухнути пальцями. Здерев'янілою рукою він потягнувся до меча.

- Що? Ти ще копошишся?! - здивувався Кірк.

Принц відчайдушно шкрябав по землі, намагаючись схопити руків’я меча неслухняною рукою. Якщо він єдиний зберіг здатність чинити опір, то треба хоча б спробувати скористатися цим шансом!

- О так, прикрий нюанс, - шльопнув себе по лобі Кірк. - Ланцюгова блискавка поступово втрачає потужність після кожної наступної цілі. Щасливчику, ти отримав найменший удар з усіх.

Артуру нарешті вдалося схопити меч. Він з останніх сил направив зброю на Кірка.