Ернст Юнгер - В сталевих грозах

нами варварство як новий світогляд і своєю кривавою романтикою зводить юнаків? Те, що він вміє писати, робить його небезпечним. Одначе дух такого темного палу, як Юнґер, може спричинити зло. Прихована перверзія почуття привела його в той табір, де вперта злостивість і ворожість до людини видають себе за чесноту.

Клаус Манн, «Молодь і пан-Європа» (1930)

—❖—

Ернст Юнґер пише так щільно, без будь-яких зшивок, що ніхто з його читачів не знайде можливості чи заохочення додати ще щось із власного життя. Це тотальне відмежування від усього, притаманне його натурі, так само повторюється і в його стилі.

Фрідріх Зібурґ, «Добра сторона світу» (1955)

—❖—

Люди, які самі не можуть видобути з мови нічого, крім плаского дотепу, намагалися кинути на нього тінь як на творця «аристократичної прози». Але й це він уже пережив: його старі супротивники притихли, загорнувшись у співчуття до самих себе. Натомість для молодих він дедалі чіткіше ставав прототипом прийдешнього мистецтва: той, хто стоїть на перехресті зв'язків, приходить на зміну субверсивно-радикальному, якобінсько-«гельдерлінівському» героєві часу.

Бото Штраус, «Рефрен до глибшого просвітництва» (1995)

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником:

С. 8: До кінця війни [Юнкер] => Юнґер повністю списав п'ятнадцять таких зошитів (різного обсягу), загалом майже 1.800 сторінок, які у виданні 2010 року охопили близько 430 друкованих сторінок.

С. 89: Цілий феєрверк світлових ракет осяяв полудневою яскравістю [завішану] => завішаний густими клубищами диму передній край.

С. 171: «А лейтенант, той взагалі [ніколи не на землю] => ніколи на землю не падає».

С. 273: Поки я збирав букет здичавілих руж, вибухи снарядів застерігали мене не забувати про обачність на цьому [місті] => місці, де танцювала смерть.

С. 307: […] ті, кого пощадила сила вогневого штурму, поступово впадають у стан сп'яніння від убивства, яке вони більше не можуть [приборками] => приборкати в собі.

С. 309: […] (заголовок упорядкованої [Юнкером] => Юнґером збірки багатьох авторів, 1930).

Примечания

1

Сомма (фр. Somme), битва на Соммі — наступальна операція англо-французьких військ проти німецької армії на р. Сомма (Північна Франція). Тривала чотири з половиною місяці (з 1 липня по 18 листопада 1916 р.) й була однією з найбільших у ході всієї війни. Французи втратили 341 тис., англійці — 453 тис., німці — 538 тис. осіб убитими, пораненими й полоненими. Хоча союзникам і не вдалося здобути переконливу перемогу над німецькими військами, проте битва на Соммі показала відчутну військову й економічну перевагу Антанти.

2

Камбре (франц. Cambrai), битва при Камбре, яка тривала з 20 листопада по 7 грудня 1917 р., була великомасштабним наступом британських військ проти німецької армії під час Першої світової війни на Західному фронті біля французького міста Камбре. Незважаючи на початковий успіх, британцям не вдалося виконати поставлене завдання і прорвати німецький фронт. Операція у Камбре увійшла в історію як перша битва, в якій почали масово застосовувати танки. Втрати у живій силі з британської сторони становили — бл. 45 тис. чол., з німецької — бл. 50 тис. Внаслідок швидкого переходу наступу в контрнаступ битва при Камбре отримала ще назву «подвійної битви».

3

«Нема на світі прекраснішої смерті…» («Kein schönrer Tod ist auf der Welt…» — нім.) — початкові рядки написаної у 16 ст. популярної пісні, яка згодом часто включалася до шкільних і студентських пісенників.

4

«Слава тобі у вінці переможнім» («Heil dir im Siegeskranz» — нім.) — кайзерівський та офіційний гімн Німецького рейху, що був створений у 1790 р. Генріхом Гарріє-сом на честь данського короля, а в 1793 р. перероблений Балтазаром Ґерхардом Шумахером на честь прусського короля Фрідріха Вільгельма II. Згодом публічно виконувався на мелодію англійського гімну «God Save the King» («Боже, храни короля»).

5

Вальпурґієва ніч («Walpurgisnacht» — нім.) — алюзія на сцену з трагедії Й. В. Ґете «Фауст».

6

Лаукгард, Фрідріх Крістіан (1757–1822) — німецький письменник, син проповідника. Вів бродячий спосіб життя, як прусський солдат в 1792 р. був полонений французами, брав участь у Першій коаліційній війні на боці революційної армії. Повернувшись до Німеччини, працював приватним учителем. З історичного погляду цікаві його автобіографічні твори.

7

Симпліціссімус (Simplizissimus) — авантюрно-пригодницький роман німецького письменника Ганса Якоба Крістофеля фон Ґріммельсгаузена з часів Тридцятилітньої війни «Вигадливий Симпліціссімус»

8

Фанен-юнкер (нім. Fahnenjunker) — військовий чин, який присвоювався після завершення однорічної військової служби та успішного закінчення офіцерського вишколу, прирівнювався до звання унтер-офіцера.

9

«Il у а des cochons aussi chez vous!» (франц.) — «Серед вас також є свині!».

10

«Vous êtes bien jeune, je voudrais avoir votre devenir» (франц.) — «Ви зовсім молодий. Я б хотіла мати Ваше майбутнє!»

11

«Qui est là?» — «Bon soir, Jeanne d'Arc!» — «Ah, bon solr, mon petit officier Gibraltar!» (франц.) — «Хто там?» — «Добрий вечір, Жанно д'Арк!» — «О, добрий вечір, мій маленький офіцере Ґібралтар!» (франц.)

12

Леберехт Гюнхен — головний персонаж однойменного роману німецького письменника Генріха Зайделя (1899), в якому гумористично зображено сцени бюргерського життя.

13

Фосген — хімічна речовина. За нормальних умов — безбарвний газ із запахом прілого сіна. Відзначається удушливою дією. Під час Першої світової війни використовувався як отруйний газ.

14

«Come here, you son of а bitch!» (англ.) — «Ходи-но сюди, сучий сину!»

15

«You are prisoners!» (англ.) — «Ви — полонені!» (англ.)

16

«Облиш надію, хто сюди потрапив» («Lasciate ogni speranza, voi ch'entrate» — італ.) — надпис над входом до пекла з поеми італійського поета епохи Відродження Данте Аліґ'єрі «Божественна комедія» (Пекло, пісня III, 9)

17

Афера Фашода (Фашодська криза) — конфлікт між Великобританією та Францією (1898), який знаменував собою вершину колоніального суперництва в Африці. Виник після захоплення французьким військовим загоном поселення Фашода на Верхньому Нілі, що створило загрозу британським позиціям у цьому районі. Неготовність до війни змусила французький уряд вивести свій загін із Фашоди й відмовитися від претензій на долину Нілу.

18

«Habent sua fata libelli et balli» — перефразування крилатого латинського вислову «Habent sua fata libelli» («Книги мають свою долю») на вислів «Книги та кулі мають свою долю». Долучення «et balli», фонетично споріднене з «belli» (вíйни) й семантично — з «ballista» (постріл) створює ефект тонкої словесної гри.

19

Битва за Етцелеву залу — алюзія на середньовічний німецький народно-героїчний епос «Пісня про Нібелунґів», у фіналі