Yevhenii Nahornyi - N.A.S.T.R.O.M.A., Yevhenii Nahornyi

Марк зітхнув, продовжуючи аналізувати властивості рослини.

— І не тільки принесла. Вона знала, що ця рослина може нам допомогти. Ти розумієш, що це означає?

— Що? Що вона розумніша за нас? — іронічно запитав Чарлі.

Марк обернувся до Ерліс. Він не міг відвести від неї погляд.

— Можливо, вона розуміє більше, ніж ми думаємо, — сказав він, замислено. Потім, набравшись сміливості, Марк підійшов до Ерліс і присів навпочіпки перед нею.

— Ерліс, — почав він обережно. — Ти принесла нам рослину, яка допомогла. Ми це оцінили. Але мені цікаво… тобі потрібна допомога?

Він не знав, чого очікувати. Але те, що сталося далі, змусило обох чоловіків здивовано завмерти. Ерліс спокійно подивилася на нього, потім чітко й повільно похитала головою: "ні".

— Що?! — вигукнув Чарлі, роблячи крок назад. — Ти це бачив?!

Марк відкрив рота, але слова не вийшли. Його ноги ослабли, і він, утративши рівновагу, впав на підлогу.

— Вона тільки що відповіла мені, — прошепотів Марк, дивлячись на неї знизу вгору. — Відповіла!

Ерліс спокійно повернула голову до Чарлі, наче його реакція була для неї очікуваною.

— Ні-ні-ні, зачекай, — сказав Чарлі, наближаючись. — Це ж… просто збіг, правда? Тварини не можуть так чітко відповідати.

Марк піднявся, обтираючи піт із чола, і відчайдушно намагався знайти пояснення.

— Це не просто збіг, Чарлі, — сказав він. — Вона розуміє нас. І це вже не вперше, коли вона показує, що може думати й приймати рішення.

Чарлі підійшов ближче до Ерліс, його погляд був сповнений підозри й цікавість одночасно.

— Ерліс, ти… ти нас розумієш? — запитав він, сподіваючись, що зараз нічого дивного не станеться.

Ерліс подивилася на нього, потім спокійно кивнула.

Чарлі застиг на місці, а Марк почав нервово сміятися.

— Це неймовірно, — сказав Марк, підходячи ближче. — Чарлі, ти розумієш, що це означає? Вона не просто тварина. Вона, ймовірно, розвинена істота. І ми весь цей час думали, що ми тут самі…

— Стоп-стоп-стоп, — перебив його Чарлі, махаючи руками. — Ти хочеш сказати, що вона… ну, як людина?

— Я не знаю, наскільки, — відповів Марк. — Але вона явно розуміє мову, контекст, і, можливо, навіть знає більше про цю планету, ніж ми можемо собі уявити.

Марк і Чарлі, все ще вражені тим, що Ерліс змогла так чітко показати, що їй не потрібна допомога, сиділи на підлозі лабораторії. Ерліс спокійно дивилася на них, але її поведінка була тривожною. Вона нервово переминалася з лапи на лапу, а її погляд постійно звертався до принесеної рослини.

— Добре, — почав Марк, піднімаючись із підлоги. — Вона не хоче нашої допомоги. Але чому тоді принесла цю рослину? І чому її діти пішли в ліс?

Чарлі зітхнув, потираючи перенісся.

— Можливо, вона принесла її не просто так. Вона розуміє, що ми маємо проблему з пилком, і це її спосіб допомогти нам. А з дітьми… ну, вони, мабуть, уже досить самостійні, якщо змогли піти самі.

— Але чому тоді вона виглядає такою напруженою? — Марк кивнув на Ерліс, яка продовжувала оглядати лабораторію, ніби щось шукала.

— Може, вона знає більше, ніж ми, — відповів Чарлі. — Але явно не хоче, щоб ми втручалися в її справи.

Марк вирішив більше не відволікатися і повернувся до роботи. Він знав, що рослина, яку принесла Ерліс, може бути ключем до їхнього виживання, навіть якщо вона не хоче пояснювати свої дії.

Чарлі тим часом вирушив перевірити стан систем шатла, залишивши Марка самого з Ерліс у лабораторії.

— Добре, — пробурмотів Марк, повертаючись до столу. — Якщо ти принесла її для нас, значить, це щось важливе.

Він взяв невеликий зразок рослини і почав обережно його досліджувати.

Ерліс сиділа поруч і спокійно спостерігала за кожним його рухом. Її поведінка була напрочуд зосередженою. Марк почувався так, ніби працює з колегою, а не з істотою з іншої планети.

— Ти справді розумієш більше, ніж ми думаємо, — сказав Марк, поглянувши на неї.

Ерліс нічого не відповіла, але її очі зустрілися з його, і в них Марк побачив щось, схоже на розуміння.

Через кілька годин роботи Марк зробив несподіване відкриття. Рослина мала властивість не тільки нейтралізувати токсини пилку, але й зміцнювати імунну систему, якщо приймати її регулярно. Однак, ефект був тимчасовим, і дія закінчувалася через кілька годин після прийняття.

— Це майже ідеально, — пробурмотів Марк. — Але нам потрібен спосіб зробити її дію тривалішою.

Коли Чарлі повернувся, Марк поділився своїми результатами.

— Це чудово, але, як я бачу, нам доведеться постійно приймати ці таблетки, — сказав Чарлі, розглядаючи записи.

— Так, — відповів Марк. — Але це вже щось. Якщо ми зможемо виростити більше цієї рослини, це дасть нам час на пошук остаточного рішення.

Чарлі кивнув і глянув на Ерліс.