Yevhenii Nahornyi - N.A.S.T.R.O.M.A., Yevhenii Nahornyi

— І ця дівчинка знала, що робить, — сказав він, усміхаючись.

Ерліс, почувши, як Чарлі говорить про неї, знову підняла голову і подивилася на нього. Її погляд був спокійним, але наповненим якимось дивним усвідомленням.

— Я все одно не можу звикнути до цього, — сказав Чарлі, розводячи руками. — Вона поводитися як… як хтось, хто розуміє, що тут відбувається більше, ніж ми.

Марк засміявся:

— Ти маєш рацію. Але я більше не дивуюсь. Вона наша перша справжня загадка цієї планети, і вона постійно допомагає нам вижити.

Ерліс піднялася на лапи, підбігла до принесеної рослини і, до здивування обох чоловіків, почала копати лапами, ніби намагаючись показати їм, що вона хоче зробити.

— Вона хоче, щоб ми виростили її тут, — сказав Марк, нахиляючись до рослини.

— Серйозно? Вона садівник? — саркастично запитав Чарлі.

Але Ерліс продовжувала наполягати, поки Марк і Чарлі не вирішили спробувати. Вони знайшли невеликий горщик, наповнили його ґрунтом і посадили рослину.

— Якщо це спрацює, я більше ніколи не сумніватимусь у твоїх здібностях, — сказав Чарлі, дивлячись на Ерліс.

Вона подивилася на нього і тихо муркнула, потім сіла поряд із горщиком, наче охороняючи його.

День закінчився

Того вечора Марк і Чарлі, втомлені, але задоволені, сиділи в лабораторії, дивлячись на посаджену рослину.

— Думаєш, ми зможемо виростити достатньо для нас обох? — запитав Чарлі, потираючи скроні.

— Сподіваюся, — відповів Марк. — Але якщо ні, у нас є інший варіант.

— Який?

— Запитати в неї, — сказав Марк, вказуючи на Ерліс.

Чарлі засміявся:

— Ти жартуєш?

— Я вже давно не жартую, Чарлі, — відповів Марк із серйозним виглядом. — Вона врятувала нас сьогодні. І я думаю, вона ще не раз здивує нас.

Ерліс подивилася на них, потім лягла біля горщика, ніби показуючи, що план Марка і Чарлі перебуває під її контролем.

Минуло кілька тижнів із того моменту, як Марк і Чарлі почали регулярно приймати екстракт із рослини, принесеної Ерліс. Їхній стан помітно покращився. Симптоми алергії повністю зникли, і вони знову змогли дихати без болю та працювати з новими силами. Їхній розпорядок дня повернувся до звичного темпу: Марк проводив більшу частину часу в лабораторії, вдосконалюючи дослідження, а Чарлі займався системами шатла й будівництвом навколишньої інфраструктури.

Ерліс, здавалось, теж була задоволена. Її поведінка стала більш розкутою, вона знову приносила дрібні предмети, допомагала з пошуками рослин, і навіть почала реагувати на прості команди Чарлі. Марк жартував, що з неї виходить кращий асистент, ніж із нього самого.

Але спокій тривав недовго.

У той день Марк працював у лабораторії над новим проєктом, а Чарлі займався технічним обслуговуванням транспорту біля шатла. Сонце було у зеніті, і все здавалося ідеальним, поки з лісу раптово не вирвався пронизливий крик.

Чарлі різко обернувся й побачив тінь, що швидко наближалася до шатла.

— Марк! — закричав він, кидаючи інструменти та тягнучись до зброї. — Це Птероси! Вони нападають!

Марк вибіг із лабораторії, і його погляд одразу зустрівся з величезною крилатою істотою, яка швидко спускалася до шатла. Птерос був більший, ніж ті, яких вони бачили раніше. Його крила розмахувалися, створюючи потужний вітер, який змушував їх обох прикривати обличчя руками.

— Це просто неможливо! — вигукнув Марк, хапаючи вогнемет. — Чому вони тут?

— Мабуть, вони збільшили свою територію, — відповів Чарлі, заряджаючи автомат.

Із-за дерев з'явилися ще двоє Птеросів. Вони літали колами, але не атакували одразу. Їхні гострі дзьоби й блискучі очі видали мисливську тактику, ніби вони вивчали своїх жертв перед нападом.

— Три одночасно, — пробурмотів Чарлі, виставляючи зброю перед собою. — Це буде складно.

Ерліс злякано забилася в куток шатла, але її погляд залишався прикутим до небезпечних істот.

Перший Птерос різко кинувся до Марка, розкривши свої величезні крила. Марк відкрив вогонь із вогнемета, але істота різко злетіла, ухилившись від потоку полум’я.

— Чорт забирай, вони швидші, ніж я думав! — крикнув Марк, змінюючи позицію.

Другий Птерос кинувся на Чарлі, але той встиг зробити кілька влучних пострілів у напрямку його крил. Істота голосно заревіла, і її рухи стали хаотичними, проте вона не відступила.

— Тримай позицію! — крикнув Чарлі, відступаючи до шатла. — Ми не можемо дозволити їм пробитися всередину!

Третій Птерос тим часом спробував облетіти шатл, шукаючи слабке місце. Чарлі встиг помітити його маневр і, перезарядивши зброю, зробив серію пострілів, один із яких зачепив істоту в бік.

— Один поранений! — вигукнув він. — Але вони все одно не відступають!

Марк тим часом спробував повторно вдарити вогнеметом по першому Птеросу, і цього разу полум’я влучило в ціль. Крила істоти спалахнули, і вона зі злісним ревом злетіла, намагаючись загасити вогонь.