Міленко Ергович - Історії про людей і тварин, Міленко Ергович

і письменник, громадський діяч, активний учасник антифашистського руху в період Другої світової, у творах оспівував слов'янську велич; Лазо Костич — чорногорський серб, націоналістичний письменник, доктор права та статистик.

94

Трешнєвац — вулиця у Заґребі.

95

Зрінєвац — старий парк в історичному центрі Заґреба.

96

Іліца — одна з найдовших та найфешенебельніших вулиць заґребського даунтауну.

97

Британець — Британська площа у Заґребі, розташована за кілька кварталів од Площі Бана Єлачича — головної площі хорватської столиці.

98

Mleko (млеко)/mlijeko (млєко) — молоко, lepo (лепо)/lijepo (лєпо) — гарно, svetlo (светло)/svijetlo (свєтло) — світло, belo (бело)/bijelo (бєло) — біле, sneg (снег)/snijeg (снєг) — сніг — слова-маркери, що дозволяють за вимовою відрізняти серба від хорвата чи боснійця. Так звані «екавиця» та «ієкавиця», два способи вимови у сербсько-хорватській мові, по-різному засвоїли старослов'янський ять, тепер же фонетичні питання є водночас і питаннями національної ідентичності. М'яку ієкавську вимогу, вважається, використовують хорвати та боснійці, тоді як серби — послідовники екавиці.

99

Гарні. Сербське Іері — лепі, хорватське ljepi — лєпі — у цьому випадку теж слово-маркер.

100

Будьте людиною. Белімаркович вимовляє čovek — «човек» — як типовий серб, на відміну від м'якого хорватського čovijek — «чов'єк».

101

Осієк — четверте за величиною місто в Хорватії на сході країни, на річці Драва. Дуже постраждало у війні за незалежність 90-х років, коли в цьому регіоні точилися активні бойові дії.

102

Банат — географічний та історичний регіон у Центральній Європі, поділений нині між трьома державами: Румунією, Сербією (Воєводина) та Угорщиною.

103

Столац — містечко в Герцеговині, на шляху від Мостара на південь.

104

Солун — сучасні Тессалоніки.

105

Символ усташів, хорватських борців часів Другої світової війни, — велика синя літера U, всередині якої — запалена граната із хорватською «шахівницею» на ній.

106

Королева Марія — Марія Караґеорґієвич, сербська королева-консорт при Александрові І Караґеорґієвичі, за походженням — румунська принцеса, мати короля Сербії Петра II.

107

Косовка-дівка — або ж Наречена з Косовського поля, центральна фігура сербської епічної поезії. Косовка-дівка шукала після битви нареченого і допомагала пораненим, приносячи воду й харчі, після битви сербів із турками на Косовському полі у 1389. Тут ідеться про широко тиражовану картину Уроша Предича, використану, зокрема, на обкладинці одного з альбомів гурту Bjelo Dugme.

108

Принц Павел — Павел Караґеорґієвич, кузен сербського короля Александра І Караґеорґієвича Об'єднувача, з 1934 року — регент Югославії, через юний вік Александрового сина, принца Петра.

109

Блажуй — село під Томіславґрадом, у Боснії і Герцеговині.

110

Карабаш — анатолійська вівчарка, давня порода, що в Туреччині має назву кангал. У давнину використовувалася для полювання на левів та диких онагрів.

111

Черник — санджак у Боснійському вілаєті в Османській імперії, нині — територія Хорватії.

112

Аліджун — або ж Іліндан, або ж Громівник, літнє свято на честь Іллі-Громовержця, вкорінене у культ Перуна.

113

Плевля — містечко на північному кордоні Чорногорії, на межі з Сербією та Боснією.

114

Ташліхан — караван-сарай і торговельний квартал XVI століття, зведений османським намісником у Сараєві.

115

Бистрік — один з найстарших кварталів Сараєва, з національними пам'ятками — старою броварнею та церквою Святого Анте Падуанського, схил на лівому березі річки Міляцки.

116

Маркале — від німецького Markthalle, критий ринок, зведений у Сараєві у 1894 році, за Австро-Угорщини. Назва поширилася і на розташований поруч «зелений ринок».