Олена Гриб - Проклята наречена і таємниці Пагорбів, Олена Гриб

Сонце майже зникло за обрієм. Близько дев’ятої вечора? Шукати на столі кишеньковий годинник було ліньки. І так ясно: настав час облишити справи і провести останній тихий вечір у компанії друзів. Наречена, щоб її роздерли болотяні крячі, прибуде завтра після обіду разом зі своїми столичними примхами.

Чи не прибуде?

Подейкують, на Лісовому тракті розбійників бачили. Ніхто в цю байку не вірить, але князю донесли. Хтозна… Краще бути насторожі і придушити заразу в зародку. Пагорби – тихе місце, тут якщо й трапляється щось, то сп’яну, а потім каяття піднімається до небес.

Пам’ятається, минулого року Сьомко-коваль набрався й у старої відьми Шесси соняшники попсував – у сутінках вирішив, то народ лінг піднявся, щоб людей різати. В прикордонні свої легенди, ех… Вранці зрозумів, що накоїв, і кожен соняшник підв’язав до кілка. Стара через тиждень сполошилася, мовляв, пристріт нелюди намовили, урожай знищили. Стебла висохли, а не падають, тримаються чаклунською силою! Відьма, називається. Навіть служителя храму водила у поле.

Народ посміявся, коваль повинився, а Шесса як продавала довірливим панянкам приворотні-відворотні зілля, так і продає. Нічому людей горе не вчить.

Джі Лін насупився, проводжаючи поглядом останні відблиски сонця. Він звик до мирного життя, але все рано чи пізно закінчується. Колись на цих землях кров рікою лилась – як-не-як, до володінь народу лінг рукою подати. Нині сусіди поводяться цивілізовано, та не варто забувати: трохи більше століття тому лінг дійшли до столиці Валесії. Війна у них у крові.

Чи довго триватиме затишшя? Король дипломатичністю не відрізняється. Наробить бід, і Пагорби опиняться між двох вогнів.

Ще й змовники якісь… Незрозуміло, придумав їх Фабіан чи справді в князівстві облаштувалися бунтівники. Досі Джі Лін не помічав у своєму оточенні нічого підозрілого, проте у правителя Валесії надто багато ворогів, щоб не сприймати загрозу серйозно.

Уявними розбійниками теж потрібно зайнятися. Княжий полк не перший місяць ледарює, солдатам не завадить розім’ятися. Нехай починають перевіряти основні дороги, особливо – Лісовий тракт. Треба розпорядитися прямо зараз.

Чи почекати?

Джі Лін притулився чолом до прохолодного скла, міркуючи, коли він встиг впасти так низько, що готовий сприяти смерті ні в чому не винної дівчини. Ця Міллс – знаряддя Фабіана, та й усе. Якби не було її, король придумав би іншу пастку. До того ж супроводжують наречену беззахисні люди. Пагорби – повноцінна автономія, воякам Валесії сюди ходу немає, хіба що його величність завітає особисто.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно