Андрій Юрійович Курков - Щоденник Майдану та війни

першого «бою» в Гідропарку кулька з фарбою розбила йому губу. Більше він брати участі в битві не захотів. Але співробітники клубу відвели його до тиру, і він, заспокоївшись, розстрілював із автомата-маркера порожні пивні бляшанки.

Сьогодні міліція й «Беркут» взяли під посилений контроль телецентр на Мечникова і телевежу. Майданівці кажуть, що збираються теж туди висуватися, щоб чи то протестувати проти інформаційної політики уряду — адже дійсно в новинах головних телеканалів нічого про протести не повідомляють, — чи щоб заблокувати їхню роботу.

Заарештовано активіста «Дорожнього контролю» Андрія Дзіндзю. У Черкасах побоїще між євромайданівцями та міліцією. У Донецьку нарешті теж вийшли протестувати проти уряду. Багато хто вважає, що Янукович уже підписав із Путіним угоду про вступ України до Митного союзу. Але ввечері хтось із уряду Росії сказав, що такої угоди не було і про вступ України в МС під час учорашньої зустрічі Путіна і Януковича в Сочі взагалі не говорили. Слабо в це віриться.

8 грудня. Неділя

Київ вирував увесь день, а надвечір стався маленький землетрус: «свободівці» в масках накинули петлю на шию пам’ятника Леніну на бульварі Шевченка та стягли його з п’єдесталу. Відразу заходилися розбивати його кувалдами та молотками. Спочатку розбили голову. Багато «свободівців» і просто перехожих підбирали шматочки червоного мармуру від пам’ятника на згадку. Весь цей час поблизу стояв автобус із «беркутівцями», але з автобуса вони не виходили і в те, що відбувається, не втручалися. Поки що незрозуміло, куди поділися комуністи, що чергували постійно біля пам’ятника. У них там стояв намет. Ско­ріше за все втекли.

На Майдані близько ста тисяч людей. Кричать: «Азарова у відставку!» Відволіклися привітати автопробіг на підтримку Євромайдану, який приїхав із Харкова. Повідомили, що на київський Майдан із Харкова приїхали понад п’ятсот осіб, які планують тут залишитися до перемоги. А почалося віче, як зазвичай, із молитви. Виступав Любомир Гузар, потім Тарас Петриненко співав «божественні пісні». Біля Маріїнського палацу влада організувала свій мітинг — привезли близько 2 тисяч бюджетників, склали списки. За списками ввечері видаватимуть гроші за участь. Але там довго нічого не відбувалось, і бюджетники намагалися покинути Маріїнський парк. Їх не випускали, говорили, що перед ними виступить прем’єр-міністр Азаров. Так він, здається, і не виступив перед проплаченим мітингом.

9 грудня. Понеділок

Увечері все-таки провів у Будинку кіно презентацію автобіографічного роману Юлі Пилипенко «Рижик». Вона все одно приїхала заради презентації до Києва. На зустріч прийшло сім осіб, але, з огляду на ситуацію в Києві, це можна вважати шаленим успіхом. А день починався так мирно! О дев’ятій ранку на другому поверсі захопленої мітингувальниками мерії запрацювала безкоштовна перукарня. Перукарі-волонтери стригли всіх бажаючих, вишикувалися черги клієнтів. Але всіх охочих підстригти не вдалося. Спочатку солдати внутрішніх військ із залізними щитами в руках перегородили вулицю Грушев­ського, потім пішли атаки «Беркута» на блокпости Майдану біля Кабінету міністрів і парламенту. Кілька вантажівок із солдатами ВВ перегородили Майдан із боку Європейської площі. Біля Бессарабського ринку вивантажився з автобусів «Беркут». Господарям кафе, ресторанів і магазинів міліція наказала зачинитись і відпустити персонал додому. Три цент­ральні станції метро зачинили через підозру в за­мінуванні. Пасажирів евакуювали. Потяги метро тепер у центрі не зупиняються. Янукович спочатку зібрав у себе в Межигір’ї силовиків, потім пообіцяв «круглий стіл» і сказав, що виступить по телевізору разом із трьома колишніми президентами. Так. Виступив. Дивитися було огидно. Коли говорив про побиття «беркутівцями» студентів наприкінці листопада, на його обличчі з’явилася самовдоволена по­смішка. Перший президент Леонід Кравчук, який сидів поруч із ним, теж посміхався. Тільки Леонід Кучма явно почувався невпевнено і некомфортно. Ющенко сидів із бай­дужим виглядом, ніби його там і не було. Що відбувається нині на Майда­ні — незрозуміло.

10 грудня. Вівторок

Минулої ночі прибрали барикади з Лютеранської, Банкової, Інститутської та Грушевського. Коли я йшов пішки з культурного центру «Майстер-клас» після вечірки, організованої Французьким інститутом, на вулиці було холодно та безлюдно. Печерська лавра з її надбрамною церквою здавалася декорацією для зйомок якогось історичного фільму. А коли дійшов до метро «Арсенальна», побачив величезну військову машину радянського часу. Незрозуміло, для чого її було зроблено — чи то для тарану барикад, чи то для пробивання дірок у стінах будинків. Далі по Грушевського поруч із Будинком офіцерів з паркових лавок було зроблено перший ряд барикади, а другий — вже з ламаних меблів, залізних сміттєвих урн та іншого підручного матеріалу. Біля вогнищ, які палали в залізних бочках, було багатолюдно. Перед барикадою стояли бійці «Беркута», за барикадою — майданівці й просто ті, хто прийшов із ними поговорити про політику. Зокрема, кілька жінок, чиї голоси якось по-особливому виділялися на тлі цієї революційної картинки. Далі, за барикадами, знову стояли солдати. Коли я звернув за Будинок офіцерів, то побачив невеликий прохід між стіною вевешників, які стояли зі щитами, і стіною будинку. Поблизу вевешників проходив маленький мітинг, якась жінка в мікрофон зверталася до них зі словами «Я — мати п’ятьох дітей». Солдати дивилися на неї втомленими очима. Трохи далі по Інститутській — знову солдати, тільки вишикувані вже в колону і ніби як готові кудись іти. Голова колони «дивилася» вниз, на Майдан. Я йшов і все фотографував. А сьогодні вранці виявилося, що барикад більше немає, але при цьому ніякої інформації про зіткнення з міліцією, про поранених і заарештованих. Дивно.

13 грудня

Повернувся з Луцька разом із Петром Коробчуком і Миколою з «Твердині». Заїхали до мене, по­снідали, випили кави і пішли на Майдан. День сонячний і холодний. Чудовий настрій. Зупинилися спочатку на Прорізній у сквері, фотографував гостей на рекламних лавках, зроблених у формі кавових чашок. Пройшли через декоративну барикаду на стику Прорізної та Хрещатика і тут же на тлі наметів побачили аніматорів у костюмах героїв із діснеївських мультиків — Панду з «Кунг-фу панда» і білочку з «Льодового періоду». Панда видалась актуальнішою, враховуючи, що хлопчаки будинку часто вигукують «Панду геть!» — дитячий парафраз на кричалку «Банду геть», яка тисячі разів звучить на Майдані. Фотографувалися з дядьком у костюмі Панди. У нього теперь немає твердої такси за фотографію з ним. «Давайте, скільки можете!» — сказав він. Микола дав