Роджер Желязни - Знак Єдинорога

— Більше року. Ти що, не знав про це?

— Знав, що він зник. Жерар якось говорив.

— Значить, він зник ще до вашої розмови.

— Розумію. І що ви думаєте робити?

— У тому-то й річ. Поки ми просто жили одним днем: виникне проблема — вирішуємо. Жерар і Каїн за наказом батька і раніше відали флотом. Всі рішення з цього питання вони приймають самі. Я знову командую патрулями в Ардені. Але центральної влади немає: нікому вирішувати суперечки, приймати політичні рішення, виступати від імені всього Амбера.

— Значить, потрібен регент. Що, кинемо на Картах?

— Не так все просто. Ми вважаємо, що батько загинув.

— Загинув? Чому? Як?

— Ми пробували викликати його через Карти. Ось уже півроку, як ми займаємося цим щодня. Ніякого результату. Що ти думаєш з цього приводу?

Я кивнув:

— Цілком можливо, що він загинув, — сказав я.

— Він би напевно ухитрився як-небудь повідомити про себе. Але все ж таки не виключено, що він потрапив в біду. Наприклад, комусь в полон.

— Грати для Карт не перешкода. Для них взагалі немає ніяких перешкод. Їх нічим не зупиниш. Як тільки би ми встановили контакт, він тут же зміг би переміститися в Амбер.

— З цим важко сперечатися, — відповів я, але подумав при цьому про Бранда. — Але, може, він спеціально не хоче йти на контакт?

— Чому?

— Поняття не маю, але це не виключено. Сам знаєш, що він нікого не посвячує в свої справи.

— Ні! — Заперечив Джуліан. — Це дурниця. Він би обов'язково залишив які-небудь вказівки.

— Гаразд. Як би там не було, що ти пропонуєш?

— Хтось повинен зайняти трон, — відповів він.

Я з самого початку розмови зрозумів, звідки дме вітер, і тільки чекав, коли він сам перейде до справи.

— Хто ж? — Поцікавився я.

— Найкраще на цю роль підходить Ерік. Фактично він царює вже кілька місяців. Залишилося лише виконати деякі формальності.

— Він не хоче бути просто регентом?

— Не хоче.

— Ясненько… Так, дійсно, багато чого у вас трапилося, поки мене не було. А чому б не вибрати Бенедикта?

— Йому, здається, непогано і в Відображенні, де він проживає.

— А що він про це думає?

— Він не зовсім згоден, але ми вважаємо, що дуже опиратися він не буде. Піднявся б занадто великий шум.

— Ясно. А Блейз?

— Вони з Еріком крупно посперечалися з цього приводу, але Блейз не командує військами. Місяців зо три тому він виїхав з Амбера. Пізніше він може влаштувати заворушення. Але ми про це знаємо і пам'ятаємо постійно.

— А Жерар з Каїном?

— Вони підуть за Еріком. А ти?

— А дівчатка?

— Ніяких проблем. Вони сприймають це покірливо.

— Про Корвіна, мабуть…

— Ніяких новин. Він загинув, це всім відомо. Його гробниця за століття покрилася пилом і заросла плющем. А якщо він і живий, то значить назавжди порвав з Амбером. Тут нічого не змінилося. А тепер хотілося б знати, що ти думаєш про це.

Я посміхнувся.

— Я в такому положенні, що мою думку навряд чи можна вважати вагомою.

— І все-таки потрібно знати і її.

Я кивнув.

— Я завжди вмів визначити, звідки дме вітер. Я не люблю плювати проти вітру.

Джуліан задоволено посміхнувся.

— От і чудово.

— Коли коронація? Я вважаю, що мене запросили?

— Звичайно, звичайно. Але день ще не призначений, треба залагодити деякі дрібниці. Католиків кликати не будемо. Як тільки стане відомий день, з тобою зв'яжуться.

— Спасибі, Джуліан.

— До зустрічі, Рендом.

Перед тим, як продовжити спуск, я довго сидів непорушно. Мені було не по собі. Цікаво, коли Ерік задумав це? Інтриги в Амбері могли зароджуватися дуже швидко, але мені здавалося, що сама ситуація готувалася занадто ретельно і давно. Природно, сама ситуація була такою, що я став підозрювати: чи не він підклав Бранду свиню. І мене не покидала думка, що він цілком міг докласти руку і до зникнення батька. Звичайно, це не так просто, пастка повинна бути дуже надійною, але чим більше я думав, тим більше мені здавалося, що Ерік замішаний в цій історії. Я навіть згадав старі чутки, що і твоє зникнення, Корвін, не обійшлося без нього. Але так відразу я нічого не міг придумати. Що ж, якщо це в наших інтересах, чому б не поплисти за течією, вирішив я. Не будемо псувати відносин з братом Еріком.

І все ж… завжди треба вислухати обидві сторони. Я ламав голову в пошуках того, хто міг би викласти мені цю історію в іншому аспекті, з іншої точки зору. Роздумуючи про це, я озирнувся і глянув наверх, щоб подивитися, чи далеко я від'їхав від перевалу. Щось відволікло мою увагу.

На перевалі я побачив вершників. Очевидно, вони їхали по тій же дорозі, що і я. Вони були ще далеко, але було видно, що їх більше десятка. Підозріло: скільки народу вирішило прогулятися саме в цей час і саме в цьому місці. Коли я зауважив, що вони спускаються вниз тим же шляхом, що і я, по моїй спині пробігли мурашки. Що якщо… а раптом, це ті ж мерзотники? Інтуїція підказувала мені, що це саме вони.

Один на один мені з ними робити нічого. Навіть з двома я розправився б жартома. Але не в цьому справа, якщо це вони, значить не тільки ми можемо робити з Відображеннями, що захочемо, значить ще хтось може показувати фокуси, які я все життя вважав монополією нашої сім'ї. Плюс до всього вони охороняли Бранда, отже, від них важко було очікувати прихильності до нас. Принаймні на даному етапі. При думці, що вороги могли оволодіти нашою головною зброєю, мене пройняв холодний піт.

Звичайно, на такій відстані неможливо було розгледіти, чи дійсно це вони. Але якщо хочеш бути переможцем в грі на виживання, треба враховувати будь-яку можливість. Може Ерік розшукав або створив якусь особливу расу, і вони служать йому? Або він якимось чином вивчив їх? Разом з тобою і Еріком Бранд був одним із самих законних претендентів на трон… Так, я нічого не маю проти тебе, чорт забирай! Сам знаєш, у чому справа. Просто я розповідаю, про що думав у той момент, ось і все. Так от, якби Бранд міг пред'явити претензії на трон, з ним було б дуже нелегко впоратися. Ти був не в рахунок, і якщо вести мову про законність, він залишався головним суперником Еріка. Коли я подумки пов'язав це з його долею і з тим, що ці хлопці могли перетинати Відображення, Ерік мені зовсім перестав подобатися.