Макс Оганесон - Продуктивність Helianthus annuus L. в урбоекосистемах , Макс Оганесон

          Також можна використовувати липкі пастки для ловлі комах. Ці пастки розміщують на досліджуваній ділянці поля, після чого на них залишаються комахи, які потім можуть бути підраховані. Цей метод є дещо більш точним, ніж візуальний огляд, але може бути досить трудомістким.

          Підрахунок личинок є іншим методом визначення кількості комах. Для цього дослідники збирають зразки ґрунту з досліджуваної ділянки поля та визначають кількість личинок комах, які мешкають у ґрунті. Цей метод є корисним для визначення кількості шкідливих комах, які пошкоджують кореневу систему рослин.

          Для вивчення впливу комахозапилення на насіннєву продуктивність рослин Helianthus L. необхідно встановити декілька експериментальних ділянок з різними рівнями комахозапилення. Наприклад, можна обрати ділянки з різними рівнями популяцій бджіл, метеликів або інших комах.

          Для цього можна встановити липкі пастки, які допоможуть зібрати комах з певної ділянки поля. Потім з пасток можна підрахувати кількість комах та визначити їх види. Для точніших досліджень можна скористатися електронними лічильниками комах, які автоматично підраховують кількість комах на певній ділянці.

          Після визначення рівнів комахозапилення, на кожній ділянці необхідно відзначити територію, на якій будуть зібрані дані щодо насіннєвої продуктивності рослин. Для цього можна встановити маркери або інші означення. Дослідники повинні дотримуватися однакових умов при вирощуванні рослин на кожній ділянці, таких як однакова кількість зерна на гектар, однакові погодні умови, однакове застосування добрив, засобів захисту від шкідників та інші.

          Для відбору зразків насіння спочатку необхідно обрати певну кількість рослин (наприклад, 20-30), які знаходяться на досліджуваній ділянці поля. Потім, відбираються випадковим чином квітки з цих рослин, з яких збирається насіння. Після збору насіння з кожної ділянки, визначають його масу, вміст жиру, білка, олії та інших складових. Зважування повинно проводитися на етапі досягнення повної зрілості всіх рослин на досліджуваній ділянці, оскільки насіннєва продуктивність може залежати від багатьох факторів, таких як погода, ґрунт, популяція комах тощо.

          Для забезпечення достовірних результатів, необхідно повторити відбір зразків та зважування маси насіння кілька разів для кожної ділянки поля і взяти середнє значення. Крім того, необхідно враховувати такі фактори, як дозрівання насіння та його якість, оскільки ці параметри можуть вплинути на результати експерименту.

          Для обрахування насіннєвої продуктивності для кожної ділянки поля потрібно зібрати насіння з кожної рослини на цій ділянці та зважити його. Після цього обчислюється середня маса насіння для кожної ділянки поля, яка визначається як сума мас насіння, зібраного з кожної рослини на ділянці, поділена на кількість рослин на ділянці. Отримані значення середньої маси насіння для кожної ділянки поля використовуються для обчислення насіннєвої продуктивності:

          Насіннєва продуктивність = (середня маса насіння на ділянці) * (кількість рослин на ділянці)

          Отримані значення насіннєвої продуктивності для кожної ділянки поля можна порівняти між собою, щоб дослідити вплив рівня комахозапилення на насіннєву продуктивність соняшнику.

          Статистичний аналіз даних є важливим етапом у вивченні впливу комахозапилення на насіннєву продуктивність H. annuus. Зазвичай для цього використовуються різні методи, які дозволяють оцінити ступінь впливу комахозапилення на продуктивність культури. Наприклад, дисперсійний аналіз дозволяє оцінити рівень варіації між різними ділянками поля та визначити, наскільки великим є вплив комахозапилення на насіннєву продуктивність. Крім цього, можуть використовуватися інші методи статистичного аналізу даних, такі як аналіз коваріації, кореляційний аналіз тощо (Mason R. L., Gunst R. F., & Hess J. L. 2003).

          Розглянемо досліди деяких країн світу стосовно впливу комахозапилення на насіннєву продуктивність Helianthus annuus L.:

          Дослідження Боша та ін. в Іспанії (2006) показали, що медоносні бджоли значно підвищують врожайність насіння соняшнику. У дослідженні було використано гібриди, які відрізнялися відносною стійкістю до шкідників та хвороб: PR64H53, PR64H36, PR64H13, PR64H45 та PR64H57. Дослідники використовували штучне запилення і запилення бджолами, щоб порівняти їх вплив на насіннєву продуктивність. Результати показали, що соняшник, запилюваний комахами, мав значно вищу врожайність та більший вміст жирів в насінні порівняно з рослинами, які не були запилені комахами. Запилення комахами збільшувало кількість насінин у кожному кошику на 37 %, а також забезпечувало більшу масу насіння та вміст олії в насінні (Bosch, J. et al., 2006).

В іншому дослідженні в Італії виявили, що запилення комахами збільшувало врожайність насіння соняшнику на 38 % порівняно з ручним запиленням. На полях Тоскани були висаджені два гібриди соняшнику – PR64H41 та PR64H39. Бджоли Apis mellifera забезпечували запилення рослин. Дослідження показало, що бджолозапилення не тільки підвищує кількість насіння, але й збільшує його розмір, що є важливим фактором при вирощуванні соняшнику.

Дослідження впливу різних методів запилення на врожайність соняшнику виявили, що запилення медоносними бджолами призвело до найвищого врожаю насіння порівняно з ручним і природним запиленням. Дослідники прийшли до висновку, що медоносні бджоли є найефективнішими запилювачами соняшників. Даний експеримент, проведений на посівних площах в провінції Анталья на південному заході Туреччини, показав, що ефект запилення комахами може значно покращити врожайність соняшнику (Cakmak et al., 2018).