Andrew Kyrich - Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich

Також я спробую отримати дані з його телефону. Перевірю базу даних місцевих мобільних операторів — там можуть бути записи про Тревіса Уокера. Якщо це вдасться, ми зможемо дистанційно встановити на нього шпигунське програмне забезпечення і відстежувати його переміщення. Коли отримаємо дані з його телефону, зможемо зрозуміти, що він робить і з ким спілкується. Ми зможемо дізнатися, де і коли він буває, навіть включити мікрофон дистанційно, щоб підслухати його розмови. Загалом, отримаємо повний доступ до його життя."

Джейкоб підняв брову і запитав: "А як ти це зробиш? Це ж звучить як фантастика, я навіть не міг уявити такого. Це дасть нам повну картину його переміщень."

Ендрю усміхнувся, його погляд став трохи загадковим. "Не забувай, хто я і на що здатен. Пам’ятаєш, я казав, що я білий хакер? Час від часу, коли поліція не може розкрити справу, я їм допомагаю, роблю це анонімно. Вважай, що це моє хобі та внесок у безпеку міста."

Джейкоб, відчуваючи легке полегшення, кивнув: "Я ніколи в тебе не сумнівався."

Потім, трохи замислившись, він запитав брата: "Ендрю, ти не знаєш офіцера Джеймса Харріса з поліції?"

Ендрю кивнув: "Знаю. Іноді я скидаю йому анонімні підказки про злочини в місті."

"Чи можна йому довіряти?" – уточнив Джейкоб.

"Цілком, – запевнив Ендрю. – Я перевіряв його анонімно, нічого підозрілого не знайшов."

Після цього Ендрю сказав: "Джейкобе, бережи свою безпеку. Нам потрібно діяти швидко, щоб вийти на слід, перш ніж вони щось запідозрять. Наступні дні будуть непростими."

Джейкоб кивнув, відчуваючи, як напруга зростає: "Ти вже не вперше в такій ситуації, і я впевнений, що ти впораєшся."

"Дякую, Ендрю, – відповів Джейкоб, – я чекатиму на твої вказівки." Після цього він вирушив додому, усвідомлюючи, що кожен його крок може стати вирішальним у розслідуванні.

Джейкоб повернувся додому і, відчуваючи гостру потребу в додатковій інформації, вирішив зануритися в темний і таємничий світ даркнету. Це був простір, де закони і мораль залишалися осторонь, а анонімність і тіньові угоди процвітали. Джейкоб усвідомлював, що входить у небезпечну зону, але йому потрібно було зрозуміти, як Тревіс Уокер зміг створити нову особу.

Після кількох хвилин пошуку Джейкоб відчув, як його охоплює холодний страх. Він завжди знав, що даркнет приховує багато зла, але те, що він побачив, шокувало навіть його, загартованого війною та життєвим досвідом.

Даркнет – це підземний світ, де існує все, що не знайдеш у звичайному інтернеті. На екрані перед ним миготіли різні торговельні майданчики, де продавалися незаконні товари та послуги. Тут можна було знайти програмне забезпечення для зламу комп'ютерних систем, викрадення даних, а також послуги хакерів, які обіцяли стерти сліди або зламати захищені бази даних. Джейкоб зрозумів, що саме тут, можливо, була створена нова особистість Тревіса Уокера. Можливо, хтось придбав ці послуги, щоб стерти реальну історію людини і впровадити нову, фальшиву біографію.

Продавалися підроблені паспорти, посвідчення особи, водійські права з будь-якої країни світу. Кожен документ виглядав абсолютно справжнім, але за ним стояла фальшива особистість. Джейкоб побачив, як легко хтось міг отримати нове життя, просто замовивши відповідний пакет документів.

У даркнеті було доступно все – від зброї, яку можна придбати без жодних запитань, до наркотиків будь-якої складності та небезпеки. Серед цього були й засоби, що використовувалися для впливу на психіку та контроль над людьми – речі, про які Джейкоб дізнався під час служби в армії.

Це був найжахливіший і найогидніший аспект даркнету. Джейкоб став свідком того, як відкрито пропонуються послуги з викрадення людей, «оренда» рабів і навіть замовлення на викрадення дітей. Це не вкладалося у його свідомості, і він відчув, як холодний піт покриває його лоб.

Для тих, хто бажав таємно стежити за іншими, тут продавалися мініатюрні камери, пристрої для прослуховування та програмне забезпечення для віддаленого доступу до комп'ютерів і мобільних телефонів. Усе це було доступно без жодних запитань.

Джейкоб знав про існування таких речей, але побачити їх на власні очі стало зовсім іншим досвідом. Тут можна було знайти людей, готових за певну плату виконати будь-яке замовлення на вбивство. Усе відбувалося анонімно, без ризику для замовника.

Цей світ, де життя і мораль не мали жодної цінності, відкрився перед Джейкобом у всій своїй жорстокості та бездушності. Він відчув, як цей темний лабіринт затягує його у свої тенета, і зрозумів, наскільки реальна загроза, з якою він стикається. Це був світ, де гроші та технології правили всім, і де звичайна людина могла загубитися або бути знищеною, навіть не усвідомлюючи, що сталося.

Відкинувшись на спинку крісла, Джейкоб витер холодний піт зі свого чола. Він усвідомив, що повинен бути ще обережнішим, і що це розслідування може завести його на дуже небезпечну територію. Але він також знав, що не може зупинятися – на кону стояло більше, ніж його життя.

Джейкоб, відкинувшись у кріслі, відчув, як його охоплює суміш жаху і розчарування. Його руки тремтіли, а холодний піт продовжував стікати по обличчю. Він не міг повірити, що поки він ризикував своїм життям на війні, захищаючи інтереси своєї країни, у самому серці цієї ж Батьківщини відбувалися такі жахливі речі.