Хендрік Грун - Таємний щоденник Хендріка Груна віком 83 1/4 роки

не включено. Маленькі віконечка мають бути ефективними для вентиляції.

Найдешевша кімната коштуватиме 870 євро. Я подумав, що то малося на увазі за рік, але ні, це — місячна рента. Їжа не входить в оплату, але ви можете отримати щось на кшталт «основного пакету догляду».

Ні, це не жарт.

Це те, як деякі люди в цій заможній країні прагнуть обдурити старих: в’язнична камера, покрита свіжою фарбою. Нас запевнили, що це не стосується тих, хто вже живе у будинках для людей похилого віку, як ото ми. Це для «нових» пенсіонерів, які, навпаки, просто страждають від самотності чи вимушені спати під мостом.

Учора я обідав з Аньєю.

«Кепська з мене шпигунка», — зітхнула вона.

Я купив їй великий букет квітів, щоби втішити, бо не зміг придумати нічого оригінальнішого.

Але вона мусила визнати, що також відчуває полегшення від втечі з прохолодної атмосфери на роботі. Ми випили за її новонабуту свободу.

П’ятниця, 30 серпня

Наш юридичний радник все ще на стежці війни. Я говорив з ним сьогодні вранці. Віктор, такий же войовничий та оптимістичний, як завжди, мусив, однак, визнати, що в нас виникла маленька затримка із листом від апеляційної ради, що стосувався нашої погоні за документами. У листі зазначалося, що наш випадок розглянуть у середині чи наприкінці січня 2014 року, тобто аж через п’ять місяців. Під час вибору часу брали до уваги поважний вік прохачів.

Віктор все ще намагався знайти якийсь спосіб усе пришвидшити.

«Моя вам найкраща порада — дожити до того часу», — такими були його прощальні слова.

Недільного ранку я перетнув на моторному скутері річку Ей. Здійснивши чимало подорожей, досліджуючи кожний куточок та щілину північного Амстердама, я подумав, що саме час рухатися далі й скористатися переправою. Я з нетерпінням чекав, коли побачу туристичний центр Амстердама у такий рідкісний час спокою і тиші: недільний ранок о дев’ятій годині. Канали практично створені для відшліфовування навичок їзди: вгору одним, униз іншим.

Еферт подумує й собі розжитися мобільним скутером. Воно й не дивно, адже у нього виникли труднощі з пересуванням на інвалідному візку. Учора, тримаючи на колінах Мо, він заледве котився. Бідолашний пес тепер просто не може гуляти через інфіковану подушечку на одній із лап. Крім того, на шию Мо причепили одну з тих абажурних штук, що не дає псові розлизувати рану. Два чоботи пара.

Субота, 31 серпня

Поданий до Парламенту законопроект, в якому пропонувалося, що громадяни повинні мати право на чисті підгузки, відхилили. І це саме тепер, коли я змушений носити їх! Ну що за країна імбецилів, де треба прийняти закон, щоби переконатися, що старі люди не сидітимуть весь день у своїх же екскрементах? У цьому законопроекті не були чітко прописані причини. Урядова рада, виконавчий орган, який видав юридичні рекомендації, заявив, що цей закон вже зареєстрований. От тільки не можу вам сказати, до якого закону має звертатися недоумкуватий стариган, щоб йому зайвий раз змінили підгузок. Сподіваюся, що спокійно лежатиму в могилі ще задовго до того, як зрозумію, що мушу обходитися одним підгузком на день.

А можливо… цей репортаж — ще один трюк? Як і історія про притулок у в’язниці для бідних пенсіонерів у Бреда? (Так, на той я повівся!).

Відбудеться ознайомча бесіда про запропоновану реконструкцію. Правління не виключає, що комусь доведеться виїхати. Приховані мотиви незрозумілі. Час раптом став надважливим.

Ті реконструкції — то, мабуть, останнє, що Анья зможе таємно винести з ворожого штабу. Вона вирішила добряче скористатися останніми тижнями в офісі на нашу користь, навіть попри те, що знала, що за нею спостерігають. Наслідки її вже не обходили. Директорка знає, що немає сенсу виводити нашого шпигуна на чисту воду. Вона надто добре розуміє, що громадськість майже точно стане на бік Аньї.

Неділя, 1 вересня

У цьому будинку є люди, яких називають просто: Піт, Кіз, Нел чи Анс, не Шторм, Батерфляй, Пердіта чи Меч Ісламу.

Усі ми народилися ще до того, як батьки забагли похизуватися своєю оригінальністю та просунутістю у виборі імен для своїх нащадків. З усіма небезпеками, що приховані в цьому. От ви даєте своїй дочці ім’я Батерфляй, а заодно і прокляття, якщо вона не влазить у величезну балію. Краще б вам було назвати її Бертою.

Цього ранку нас зі скутером можна було знайти на поромі. Мав дивовижну поїздку сонним Амстердаму. Жити в одному з найкрасивіших міст світу — це привілей. Але ним хоча б іноді треба користуватися, інакше який у тому сенс? Тож це я й зробив, уперше за багато років, і планую робити частіше — за умови, що мені відведено ще трохи часу на Землі. Упродовж усього шляху я їхав зі швидкістю «черепахи», тож міг спокійно роззиратися навколо й насолоджуватися краєвидом.

Проте повернімося до важливіших питань: Спілка мешканців запропонувала одноразове підвищення членських внесків, аби покрити вартість привабливої купи призів на різдвяному бінґо. Гарне керівництво повинно бути далекоглядним.