Лія Серебро, Олена Арматіна - Його інвестиція. Міняю інвестора. Частина 2., Лія Серебро, Олена Арматіна
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
-Гаразд, говори.
-Я… — глибокий вдих. Почати було важко. — Я, коли ти хворів… поставила жучки.
Його погляд різко змінився — від звичайного зацікавлення до явно здивованого.
-Жучки? В моєму домі?
-Так, — відповіла я, підіймаючи підборіддя. — Я змушена була це зробити. Твоя хвороба, ситуація з Лейлою… Я не знала, кому вірити.
-Ти поставила жучки, коли в нас вже є камери по всьому будинку? — Його голос став жорсткішим, але більше схожим на здивування, ніж на злість.
-До біса твої камери, Емір! — випалила я, підходячи до нього ближче. — Якщо вже Лейла могла по ‘сліпих зонах’ швендяти з коханцем і навіть дітей від нього наробила, то твої камери явно ні до чого!
На кілька секунд він мовчав, пильно дивлячись на мене. Потім його губи вигнулися в ледь помітній усмішці.
-Ти взагалі-то… продумана дівчина. Не очікував такого. Але, певно, так треба було…
-Що ж, нарешті ми це з’ясували,— кинула я, відвернувшись до сходів. — Твій ноутбук де?
-У кабінеті. Підемо? – подивився так, наче на побачення запросив, навіть рукою повів у сторону сходинок.
Ми опинилися в його кабінеті. Легка тиша заповнювала простір, лише зрідка переривалася клацанням клавіш. Він сидів поруч, нахилившись до екрану, а його рука випадково торкнулася моєї, коли я прокручувала записи. Я майже не звертала уваги на це, але тепло його шкіри відчувалося занадто яскраво.
-Ну, нічого нового, — кинув він, прослухавши одну з розмов Лейли. Його голос був спокійним, але в ньому звучала нота розчарування.
-Ти так думаєш? — підняла брову я, не стримуючи лукавої усмішки. — -Тепер слухай це. П’ятнадцята хвилина, сорок восьма секунда.
Він нахилився ближче, його теплий подих злегка торкнувся мого волосся. Серце почало калатати швидше, але я зробила вигляд, що нічого не сталося.
-Ну, давай! — сказав він тихо, майже шепотом, але в його голосі було щось таке, що змушувало мене червоніти.
Я натиснула на відтворення, а він, не відводячи погляду від екрана, прошепотів:
-Ти неймовірна…
-Слухай, Емір, а не відволікайся, — кинула я, намагаючись стримати нервову посмішку.
Запис почав відтворюватися, а його обличчя почало змінюватися, коли звучали таємничі шепоти Лейли з невідомим співрозмовником…
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Його інвестиція. Міняю інвестора. Частина 2., Лія Серебро, Олена Арматіна», після закриття браузера.
