Кері Блек - Секрети родини Бенет, Кері Блек

- В єдиний вихідний їхати Хаос знає куди? - обурився Теренс, як тільки я на позакласному занятті повідомила, що в цю неділю ми їдемо у загублене місто. 

- Тільки з вами? - з досадою запитала Кетрін Трейсі. Дівчина з довгим каре та попільним волоссям, пухкими губами, блідою шкірою та блакитно-сірими очима. Позашлюбна донька короля, зарозуміла дівчина, яка знає, що ніколи не стане королевою, але веде себе ніби вона нею вже є. За моїми спостереженнями це найкраща подруга Олівії. Кетрін Трейсі не була сильною магинею, на відміну від свого брата, Деймонда Трейсі, якого вона відверто зневажала. 

- Занкус Аім також буде, - відповіла їй.

- Викладач Аім, - лукаво посміхнулась Олівія. - Отже буде цікаво.

- Я цього так не залишу! - фиркнув Теренс. - Мої батьки про це дізнається. 

- Буду вельми рада з ним познайомитись, - посміхнулась йому, адже ще сьогодні зранку просила ректора викликати батьків Теренса. Лишати на призволяще те, що він зробив не збиралась. Звісно в мене підкралася думка, що батько знає про махінації сина та прикриває його, але по крайній мірі я маю переконатись у цьому, щоб мати підстави. 

Вечір я планувала провести з Елізабет, дівчина зателефонувала та сказала, що зілля закінчились. Схоже бізнес у травниці йде вгору, що невимовно радувало. Вона також запропонувала переночувати в неї, на що я неодмінно погодилась взявши дозвіл у ректораті. 

На парковці я махнула рукою до викладачів та цілителя Тукрокса, які стояли обговорюючи свої теми. Не було тільки Джини та Роберта, які скоріш за все разом проводять вихідні. Звісно мені цікаво про, що вони говорять, але там був Майкл, Занкус та Говард. Потрібно говорити чому підходити не стала?

Автомобіль приємно завівся та вивернувши кермо я натиснула на педаль подачі палива. Я обернулась, щоб побачити як виїжджаю задом. 

Бах!

Права частина бампера добре стукнула сусідню машину. 

- Заради Хаосу, - повільно повернулась та зрозуміла, що влипла по самі вуха. 

Чорний матовий автомобіль…

Більше мені нічого не потрібно було. Свята Смерть забери мене скоріше чим зʼявиться Майкл. 

Стук, стук. 

Мої руки похололи та спітніли. Боковим зором побачила, як бойовий маг показує жестом опустити вікно. І як він зміг так швидко підійти до машини?

Стук, стук, - наполегливо він знову постукав. 

Ну ось і прийшов час розплати. Не дарма мене назвали Карою. Повільно опустивши вікно я нервово вчепилася в кермо.

- Викладачко Каро, щоб виїхати з парковки спочатку здають назад, а потім вже вивертають кермо, - процідив крізь зуби Майкл та я опустила очі ще нижче. - Виходьте, - нахилився він до вікна та я почула, як його зуби заскрипіли.

Я помотала головою дивлячись уперед. Перед смертю не надихаєшся.

- Виходьте, викладачко Бенет, - з натиском мовив Майкл.

Зглитнувши грудку в горлі я відкрила машину та повільно вийшла. Майкл гучно закрив двері за мною та сперся однією рукою на мою машину. Я навіть відчула вібрацію від машини, після закриття дверей. З одного боку моє авто поцілувалось з його, а з іншого його рука блокує вихід. Навіть якби хотіла втекти, то не вийшло.

- Радий знайти, того хто паркується як дебіл, - промовив Майкл та мені довелось підняти на нього очі. Краще я б цього не робила. Очі бойового мага нагадували торнадо, яке зараз знесе мене з ніг. 

- Я відшкодую, - тихо промовила. - І за царапину також, - якщо вже зізнаватись то у всьому. Та й видно було, що царапина рівно на тому місці де зустрілись наші машини. 

- Я грошей не візьму, - мовив він та його очі ще більше запалали. 

Це ж треба яке нахабство. Натурою пропонує розплатитись? 

- Ви не в моєму смаку, викладачу Арден, - і де я взяла таку сміливість брехати? Та нехай я провинилась, але мала поставити його на місце. 

Майкл фиркнув. 

- Викладачко Бенет, - поставив другу руку на мою талію Майкл та я мимоволі здригнулась від його теплих дотиків. Хоч і очі палали від люті, але його рука ніжно огортала мою талію, ледве торкаючись, що додавало інтимного передчуття. - Ви не уявляєте наскільки я зараз злий та навіть у страшних фантазіях вам не приснилось би, що я хотів зробити з тим хто поцарапав мою машину і як криса ховався. 

- Це не дає вам привід натякати на щось більше, - спробувала забрати його руку та марно.

- Зате дає привід бути розлюченим, прошепотів він мені на вухо. - І на щось більше якраз тільки ви натякаєте, я ж говорив про бажання, одне невинне бажання. 

Від Майкла можна очікувати чого завгодно. Тільки не невинного бажання. Хоча зізнатись подобався він мені, але спати за щось, то заради Хаосу, в мене є мізки, щоб такого не робити. Навіть з таким як Майкл це не пройде. 

- Краще грошима, - поставила руку йому на груди, від чого вже він здригнувся. Це ж треба, схоже я також йому подобаюсь. Хоча це не зовсім добрий знак, згадуючи моє прокляття. - І перестаньте зі мною фліртувати, я і так під ковпаком. 

- Фліртувати? - наклонився він ще блище, ніби знущаючись. - Я ладен зараз зовсім не на флірт, викладачко Каро.